Що робити з памʼятником Пушкіну в Одесі — думки містян

Пам'ятник Пушкіну на знаменитому Приморському бульварі закрили фанерою, а згодом ще й рекламним банером. Серед одеситів це викликало неоднозначну реакцію — у соціальних мережах знову піднялася хвиля за та проти. Одні впевнені, всьому так званому "російському духу" має прийти кінець! Інші ж продовжують відстоювати поета, не ототожнюючи його з росіянами і відзначаючи лише його творчі заслуги. Але що ж із цього приводу думають містяни, які спокійно ходять вулицями міста?

Журналісти Новини.LIVE вирішили запитати одеситів, як вони ставляться до пам'ятника Пушкіну?

Пушкіну не місце в Одесі

Ставлення до Пушкіна в Одесі за останні роки змінилося, дедалі більше людей сприймають його особу як дуже неоднозначну. Причини зрозумілі — країна агресор підносить поета як культову особистість, з якою пов'язують усе російське. Люди ж вважають, що настав час позбутися імперських наративів і згадати про свою культуру.

"Негативно ставлюся до Пушкіна. Тому що треба свою культуру розвивати. У нас на цьому шляху ще багато проблем. Нас сприймають як росіян в загалом в інших країнах", — ділиться одесит Григорій.

Сьогодні українцям знову доводиться відстоювати свою незалежність, проливаючи кров за рідну землю. Тому питання не лише у самому пам’ятнику, а у тому, які смисли сьогодні наповнюють міський простір і кого ми хочемо бачити його символами.

"З моєї точки зору в Україні має бути українське, пам’ятники українським митцям. А оце все інше може бути десь там на периферії. Таке центральне місце треба зайняти сучасними поетами або митцям, які загинули, це те, що мені щемить душу, а Пушкін мені не щемить душу — це якась не цікава історія", — розповідає одеситка Леся.

Пушкін — це історія

Однак є й ті, хто категорично проти знесення пам'ятника Пушкіну. Головний аргумент — це наша історія, яку не змінити. Цей монумент простояв більше 100 років, та й встановлювали його наші предки — зараз є проблеми важливіші за це питання. 

"Це історія, я вважаю, що письменник тут не причетний до російського "бла-бла-бла-міру".  Я три з половиною роки віддав на війні, я не думаю, що це така серйозна проблема в Одесі, щоб знімати цей пам'ятник. Тому що я не думаю, що це прямо так має відображатися на людях. Навпаки, ми повинні співпрацювати і все ж таки це історія. Історію не нам змінювати", — зазначає місцевий житель Василь.

З Василем погоджується і Наталія. Жінка впевнена, що Пушкін не є якоюсь частиною імперіалістичного минулого. Плюс пам'ятник розташований в історичній зоні міста, яка знаходиться під захистом ЮНЕСКО. Залишивши його, ми покажемо, що ми вище своїх ворогів і не опускатимемося до їхнього рівня.

"Хай буде. Я люблю Україну, я поважаю всіх українців, всіх, хто боронить Україну, але історія є історією. Він про Україну нічого поганого не писав. Це, як на мене. Катерину треба було прибрати. Це імператриця, це історична особа, а це всього лиш поет. Шевченко є в Москві? Є. То будемо вище з цього всього і не будемо опускатися", — зазначає Наталія.

Є і ті, хто вбачає у фігурі Пушкіна не політичний підтекст, а культурну тяглість. Для них пам’ятник — не символ окупації, а нагадування про те, що Одеса завжди славилася своєю літературністю. Саме тут народжувалися таланти, створювалися шедеври, писалися вірші.

"Ну, це взагалі література. Вона не належить до якоїсь культури, до країни. Це література. Для мене це нормально. Вона може тут бути", — ділиться одесит Ілля.

Дискусія довкола пам’ятника — це не лише про бронзу на постаменті, а й про ставлення до минулого. Для одних він лишається чужим символом, який не вписується в нову українську реальність, для інших — частиною історії та культури міста. Однозначного рішення, що робити з Пушкіним, немає, одесити схиляються до думки, що про це можна подумати після перемоги, а зараз не час для суперечок.

Раніше ми писали, що пам'ятник Пушкіну незабаром можуть знести, а також про те, що зображення поета на Приморському бульварі закрили фанерою.