Стан української економіки: ризики через трудових мігрантів

П'ятий рік повномасштабної війни, постійні атаки ворога на промислові та інфраструктурні об'єкти, мільйони українців, які були змушені залишити свої домівки та виїхати за кордон, — усе це негативно впливає на економіку країни. Водночас держава щодня спрямовує мільйони гривень на потреби оборони. У якому стані сьогодні перебуває українська економіка, чи становить загрозу залучення іноземної робочої сили та як влада планує боротися з тіньовими схемами?

Про це журналісти Новини.LIVE поговорили з першим заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярославом Железняком.

Стан економіки

Попри щоденні виклики та втрату значної частини промислових підприємств і виробничих потужностей, підстав говорити про серйозні економічні потрясіння наразі немає. Насамперед через значний обсяг міжнародної підтримки, яку отримує Україна. За словами Ярослава Железняка, загалом країна має отримати понад 200 мільярдів доларів допомоги. Більша частина цих коштів пов'язана з військовими витратами, однак вони так чи інакше працюють на підтримку державного бюджету та забезпечують фінансову стабільність.

"Не буде фінансової кризи щонайменше цього року, адже всі ключові виклики вже так чи інакше фінансово забезпечені. Водночас не варто очікувати й суттєвого економічного прориву. Для цього необхідно щонайменше припинити обстріли критичної інфраструктури. США продовжують підтримувати Україну, зокрема фінансово, через спільні з партнерами програми. Це ресурси Світового банку, МВФ, а також кошти, виділені в межах кредитних програм", — наголосив перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Виключати ризики не можна, однак, за словами депутата, вони залишаються контрольованими. Щодо міжнародної допомоги, то сьогодні пріоритетом є постачання перехоплювачів балістичних ракет та засобів протиповітряної оборони, тоді як фінансова підтримка  відходить на другий план.

Трудові мігранти

Дискусії навколо трудових мігрантів в Україні Ярослав Железняк називає інформаційною маніпуляцією, яка не має нічого спільного з реальністю. Нині мігрантів в Україні навіть менше, ніж до початку повномасштабного вторгнення. Йдеться максимум про 10 тисяч осіб різних національностей. Вони приїжджали до України раніше та продовжують приїжджати зараз.

"Насправді для нас більшим викликом є не надлишок, а нестача трудових мігрантів. Мільйони бангладешців чи індусів існують лише у фантазіях окремих політиків і користувачів соцмереж. Якщо говорити відверто, навіть ті, хто приїхав до України, часто швидко переїжджають до країн Європейського Союзу. Я є автором закону про так зване е-резидентство. Воно дозволяє іноземцям дистанційно працювати та сплачувати податки в Україні", — зазначив Ярослав Железняк.

Таким чином держава намагається залучити іноземних фахівців до роботи на український ринок навіть дистанційно, щоб податкові надходження залишалися в Україні. Однак навіть такий формат поки не викликає значного інтересу серед потенційних працівників, попри дедалі більший дефіцит кадрів усередині країни.

Боротьба з тіньовими доходами

Проблема тіньової економіки та корупції залишається одним із найскладніших викликів для України. Попри наявність необхідної законодавчої бази, багато норм досі не виконуються в повному обсязі. Водночас, за словами Ярослава Железняка, позитивні зрушення вже помітні. Зокрема, Бюро економічної безпеки демонструє перші результати завдяки фінансовому моніторингу та посиленню контролю за рухом коштів. Водночас для подальшої детінізації економіки необхідні зрозумілі та стабільні правила роботи для бізнесу, які однаково діятимуть для всіх учасників ринку.

"Усе більше компаній переходять на прозорі механізми роботи. Можливостей виплачувати зарплати "в конвертах" стає дедалі менше, зокрема через посилення контролю та цифровізацію процесів. У перспективі нам варто зменшити податкове навантаження на заробітні плати, адже воно залишається досить високим. Однак найефективнішим рішенням я вважаю стабільні правила гри, яких повинні дотримуватися всі без винятку. Водночас представникам влади варто переглянути бюджетні витрати та скоротити неефективні видатки", — підкреслив перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з фінансів, податкової та митної політики.

Водночас, за словами політика, цих кроків недостатньо. Необхідно також навести лад на митниці, підвищити ефективність роботи державних підприємств і збільшити їхні надходження до бюджету. Окремої уваги потребують збиткові держкомпанії, які роками існують коштом платників податків, але не демонструють результатів.

"У нас досі працює Державна продовольчо-зернова компанія України. За весь час свого існування вона залишається збитковою. І майже кожен її керівник зрештою стає фігурантом розслідувань із підозрами у корупції. Можливо, варто поставити питання про доцільність існування таких підприємств. Те саме стосується й інших державних компаній, які так і не довели свою ефективність та фактично стали інструментом для зловживань", — підсумував Ярослав Железняк.

Додатковим джерелом надходжень до бюджету можуть стати підприємства, що перебувають під санкціями та належать громадянам Російської Федерації. Частиною цих активів уже цікавляться інвестори. У разі продажу кошти можуть бути спрямовані на підтримку економіки, а нові власники — створити додаткові робочі місця та забезпечити надходження податків до бюджету.

Раніше журналісти Новини.LIVE писали про сюрпризи в економіці, які можуть чекати на українців у 2026 році. Чи буде фінансова стабільною та які ризики.

Крім цього, також ми писали про те, скільки одесити витрачають на оренду житла. Вартість нерухомості продовжує зростати незважаючи на війну.