Стан Чорного моря сьогодні — чи є небезпека для одеситів

Чорне море вважається одним із найбільш забруднених у Європі. Причини — високий рівень пластикового сміття, скидів стічних вод та промислових відходів із суші. Однак із початком повномасштабного вторгнення з боку Росії ситуація ще більше погіршилася. Через постійні вибухи та різні викиди, у тому числі нафтопродуктів, гинуть ссавці, а вода все більше стає не придатною для життя.

У всесвітній день моря журналісти Новини.LIVE зустрілися з одеським екологом Владиславом Балінським і дізналися, в якому стані Чорне море сьогодні.

Аномальне тепло 

Осінь цього року дивує мешканців Одеси не лише сонячною погодою, а й незвично високою температурою моря. Замість традиційного охолодження води після серпня у вересні та навіть наприкінці місяця в затоці зберігається майже літнє тепло. Екологи пояснюють, що це свідчить про кліматичні аномалії та нестійкість морських процесів. Для флори й фауни подібні зміни стають справжнім випробуванням, адже морські організми не встигають пристосовуватися до різких коливань температури.

"Зараз море має дуже дивовижний стан. Вода теж дуже тепла, близько 20 градусів. Цього року дуже цікаво було спостерігати за тим, як ці процеси згонно-нагонні були дуже активні. Саме тому спочатку до середини літа вода була холодна, а зараз ми бачимо вже друге літо — то вода тепла", — пояснює еколог Владислав Балінський.

Подібні "другі літа" стають дедалі частішим явищем для Чорного моря. Вони впливають на міграцію риби, на процеси цвітіння води та навіть на рівень кисню, що напряму визначає якість життя морських екосистем. 

Наслідки розливу мазуту

Окрім кліматичних змін, море потерпає від наслідків воєнних подій. Важливим фактором залишаються аварії російських танкерів "Волганєфть", уламки яких і досі залишаються джерелами витоку мазуту. Попри обіцянки ліквідувати загрозу, судна продовжують забруднювати воду, що підтверджують супутникові знімки. Ці процеси є особливо небезпечними, бо наслідки розповсюджуються на сотні кілометрів уздовж чорноморського узбережжя.

"Протягом фактично 9 місяців після аварії джерела витоку не були зупинені. Ми постійно це спостерігали, і особливо це доводять останні знімки Sentinel-1. Станом на 2 вересня ці уламки "Волганєфть-212" і "Волганєфть-239" продовжували виділяти токсичні речовини у море", — розповідає еколог.

Українське узбережжя вже відчуло наслідки цієї катастрофи. Влітку нафтові плями були зафіксовані у Національному природному парку "Тузлівські лимани" та на деяких пляжах Одеси. Це доводить, що навіть відстань у понад сотні кілометрів від місця аварії не рятує від загрози. Забруднення дістаються й до інших ділянок, завдаючи шкоди природоохоронним територіям.

Викид нафти

Чорне море — це не лише спільний ресурс, а й спільна проблема для всіх країн, що мають вихід до нього. Будь-яке масштабне забруднення одразу набуває транскордонного характеру. Викиди нафти біля російських портів чи витоки у відкритому морі швидко розповсюджуються й погіршують стан води в усьому басейні. Це робить питання екологічної безпеки спільним викликом, який вимагає міжнародної координації.

"Наприкінці серпня ми фіксували інші викиди — і вже не мазуту, а нафти — біля порту Новоросійськ. Це дуже серйозні забруднення, які так чи інакше впливають на загальну систему. Вони мають транскордонний характер і шкодять середовищу в цілому", — каже Балінський.

Викид стоків у море

Проте навіть без глобальних аварій сама Одеса стикається з низкою локальних проблем. Йдеться про каналізаційні скиди, аварійні стоки та діяльність підприємств, що забруднюють море. Особливо небезпечними є ті ділянки, де нечистоти потрапляють у воду напряму, минаючи систему очищення. Це створює хронічне навантаження на екосистему затоки, де вода й без того циркулює повільніше.

"Є аварійні стоки — наприклад, у районі Маячного провулка. Там можна спостерігати постійні витоки бурого кольору, це ознака неочищених каналізаційних викидів", — зазначає еколог.

Підрив Каховської ГЕС

Важливим фактором, що вплинув на Чорне море, стала й катастрофа на Каховській ГЕС. Внаслідок руйнування дамби в екосистему потрапили сотні тонн органічних решток, будівельного сміття та небезпечних сполук. Сьогодні наслідки цього забруднення потребують додаткового вивчення — як у воді, так і в біоті. Саме для цього українські науковці здійснюють відбір проб мідій та інших організмів, щоб оцінити масштаби довгострокового впливу.

"Ми не можемо зараз говорити про наслідки підриву, тому що треба вивчати показники. Ми в рамках проєкту "Міжнародного санденс" з Національним екологічним центром України зробили відбір проб саме седиментів, мушлій та мідій для того, щоб подивитися, скільки маркерних важких металів, які, скажімо, спостерігалися при забрудненні саме з Каховської ГЕС, і інших сполук залишилося от в біоті", — пояснює Владислав Балінський.

Хоча видимі наслідки катастрофи з часом зменшуються, екологи наголошують: море зазнало серйозних втрат. Багато гідробіонтів, характерних саме для Одеської затоки, загинули, а екосистема почала відновлюватися шляхом інших видів. Це ще раз доводить, що море дуже чутливе до будь-яких втручань, і навіть одна катастрофа може призвести до довготривалих змін.

Зміни у морській екосистемі

Водночас у водах почали з’являтися й нові види риб, які раніше траплялися рідко. Окрім бичків, зауважує еколог, цього року значно збільшилася кількість кефалі та морських котів. Ці види активно розмножуються, і рибалки неодноразово повідомляли про багаті улови. Попри те, що морський кіт є небезпечною рибою з отруйним жалом, він теж став частиною звичної екосистеми. Водночас сезон саргана видався напрочуд вдалим — великі зграї цієї риби можна було спостерігати просто біля узбережжя.

"От зараз дуже активно рибалять на саргана. Це вже звичка, що восени чи із серпня починається сарган. Можна спостерігати дуже щільні зграї молодого саргана. Дуже красиво виглядають вони, бо як вугрики маленькі", — каже експерт.

Цього року сарган дійсно став справжньою родзинкою сезону. Його можна було побачити навіть неозброєним оком біля прибережних хвиль, що свідчить про відновлення природних міграційних процесів у морі.

Проблема узбережжя

Та попри природне відновлення, море потребує захисту від людської діяльності. Екологи наголошують: узбережжя Одеси потерпає від незаконних забудов, які не лише руйнують схили, а й створюють додаткове навантаження на екосистему.

"Під виглядом будівництва спортивних майданчиків чи під виглядом медичної інфраструктури будували саме житло. І це призвело до того, що в нас всі схили, особливо 13-14 станцій, забудовані. Причому це ж все незаконно, тому що вони розташовані в водоохоронній зоні", — зазначає еколог. 

За словами експерта, узбережжя — це не лише пляжна зона, а й цілісний природний комплекс, що включає схили, зелені смуги та парки. Якщо ці території продовжать забудовувати, Одеса ризикує втратити своє унікальне природне обличчя.

Підтримка партнерів 

Окрему увагу еколог звертає на екологічну політику. Європа сьогодні рухається в напрямку "зеленого курсу", але цей процес стикається з критикою з боку окремих політиків, зокрема у США.

"Треба розуміти, що зараз взагалі, скажімо, європейський такий зелений курс, зелена політика, вона під дуже великим тиском з боку американської політики. Дональд Трамп уже заявив про те, що цей зелений курс європейський недоцільний взагалі", — пояснює Владислав Балінський.

Проте в Україні ситуація ще складніша. Тут екологічний напрямок часто залишається на узбіччі державної політики. Це робить особливо важливим залучення міжнародних проєктів і громадського контролю, адже лише так можна зберегти Чорне море для наступних поколінь.

Раніше ми писали, про те наскільки прогрілося море сьогодні. А також, про те як Росія вбиває дельфінів у Чорному морі.