Українські дрони майбутнього — завоювання світового ринку

Повномасштабна війна зробила дрони не просто допоміжним інструментом, а одним із ключових елементів сучасного поля бою. Від розвідки до ураження техніки, від коригування артилерії до точкових ударів у глибині території ворога — безпілотники сьогодні формують нову логіку ведення війни. Водночас питання кількості, якості та системності виробництва залишається постійною темою дискусій у суспільстві.

Чи вистачає Україні дронів, чи здатні ми забезпечити фронт і чи можемо конкурувати на міжнародному ринку — про це журналістам Новини.LIVE розповів співзасновник проєкту DeepState Роман Погорілий.

Дрони в Україні

Питання забезпечення безпілотниками варто розглядати не з позиції критики, а з позиції реальних потреб фронту. Мова не про те, що держава чи виробники не працюють, а про масштаби війни, які потребують колосальних ресурсів. Кількість бригад, напрямків, ділянок фронту створює запит, який практично неможливо повністю закрити. Кожен командир, який веде бойові дії, потребує постійного поповнення ресурсів, адже дрони — це витратний матеріал. Саме тому відчуття "недостатньо" є радше ознакою інтенсивності бойових дій, а не провалу системи.

"Дуже часто ми з тим зіштовхувалися, коли їм кажуть – вам вистачає дронів, вам вистачає снарядів? Жоден, по крайній мірі хороший, розуміючий командир не скаже – достатньо, завжди буде мало, тому що воно використовується у великій кількості", — зазначає співзасновник DeepState Роман Погорілий.

Суспільство часто сприймає цифри виробництва буквально, не враховуючи рівень щоденного використання. Обговорення "мільйона дронів" з часом трансформувалося у розуміння, що рахунок може йти на десятки мільйонів, адже інтенсивність їх застосування надзвичайно висока. Один об’єкт може потребувати кількох влучань, а складна броньована техніка — десятків спроб. Це не поодинокі випадки, а реалії фронту, де кожна ціль — це окрема операція.

"У нас був випадок, коли на один танк витратили, здається, шість десятків дронів. Це теж важливо розуміти", — наголошує Роман Погорілий.

Україна на міжнародному ринку

Попри це, Україна вже сьогодні демонструє конкурентоспроможність у сфері безпілотних технологій. Досвід, отриманий безпосередньо на лінії бойового зіткнення, формує унікальні рішення, які не мають аналогів у мирних умовах. Українські розробники та військові встановлюють рекорди дальності ураження навіть в умовах потужної протиповітряної оборони противника. Це технологічна еволюція, що відбувається не в лабораторіях, а в умовах реальної війни. Саме тому цей досвід викликає зацікавлення міжнародних партнерів.

"Кожен день для тих партнерів, хто цього не розуміє, Україна є тією країною, яка може поділитися і дати цю безпеку, яка необхідна сьогодні. Не 10 років назад, як дуже багато хто живе, а сьогодні, враховуючи всі ці аспекти", — підкреслює співзасновник DeepState.

На міжнародній арені Україна поступово формує нову роль — не лише отримувача допомоги, а й постачальника досвіду. Уже сьогодні укладаються партнерства, створюються спільні виробництва, відбувається обмін технологіями та навчання фахівців. Військовий аспект стає одним із ключових аргументів у глобальному діалозі про безпеку. Попри економічні чи політичні виклики, саме досвід сучасної технологічної війни є тим напрямком, у якому Україна має реальну перевагу. І цей потенціал може стати основою для виходу на міжнародний ринок.

Вплив зими на фронт 

Водночас важливо враховувати й складні умови експлуатації. Погодні фактори — мороз, сильний вітер, волога — суттєво впливають на роботу безпілотників. Зима особливо змінює характер бойових дій, впливаючи і на техніку, і на піхоту. Противник також адаптується до цих умов, тож технологічна гонка триває постійно.

"На жаль, поряд з нами стоїть так само наш ворог, який це все долає. Ті умови, які ми сьогодні проживаємо, як зробити так, щоб той дрон полетів в мінус 20, як зробити так, щоб дрон полетів в якийсь великий порив вітру – це на сьогоднішній день вирішують наші військові. Це той досвід, який немає ніхто в світі", — зазначає Роман Погорілий.

Інновації народжуються не лише в конструкторських бюро, а безпосередньо на передовій. Часто саме звичайний боєць знаходить рішення, яке згодом масштабується на рівень підрозділу, а потім і всієї армії. Це жива система адаптації, яка реагує на виклики в режимі реального часу. Такий підхід дозволяє швидко вдосконалювати техніку та тактику її застосування. І саме ця гнучкість є однією з головних переваг України.

"І, знову ж таки, це той процес, коли ми не можемо стояти на місці. Ми мусимо думати, креативити. Здавалося б, мають бути якісь там спеціальні лабораторії, спеціальні конструкторські бюро, які думають над тим, як виправити те і те", — говорить він.

Стратегія війни

Дронова складова війни — це стратегічний напрямок, який потребує чіткої політичної волі та системної підтримки. Йдеться не лише про виробництво, а про формування цілісної екосистеми: від розробки до експорту. Україна вже має фундамент для того, щоб стати одним із глобальних центрів технологічної безпеки. Проте для цього необхідно усвідомити власну перевагу і зробити її довгостроковим пріоритетом.

"Ми маємо стати одним із світових лідерів, з розробки дронів. Це вже війна технологій — війна дронів. І якщо ми самі не усвідомимо власні досягнення та не докладемо максимум зусиль, щоб вийти з ними на світовий ринок, то ризикуємо власноруч зруйнувати те, чого змогли досягти", — підсумовує Роман Погорілий.

Політична воля, системність рішень і розуміння того, що технологічна перевага є ключем до безпеки, можуть зробити Україну одним із визначальних гравців у сфері сучасних військових технологій. І досвід, здобутий у надзвичайно складних умовах, уже сьогодні формує основу для цієї ролі.

Раніше ми писали, що зима в Одесі минула під майже безперервними атаками російських військ. Місто пережило масовані удари по енергетиці, повну зупинку електротранспорту, перебої з водою і теплом та кілька хвиль ожеледиці й морозів. А також, про те що ворог завдав масованого удару по портовій інфраструктурі півдня України. Основний удар припав на Одеську область, постраждали цивільні об’єкти.