Вартість проїзду в Одесі: скільки готові платити городяни

Вартість проїзду в Одесі востаннє змінювалася у грудні 2024 року. Однак перевізники все частіше заявляють про необхідність перегляду тарифу, адже ціна на пальне та запчастини продовжує зростати. У деяких містах України вже пішли на цей непопулярний крок. Але чи готові до таких новосідень одесити і що вони ставлять у пріоритет?

Журналісти Новини.LIVE вийшли на вулиці Одеси, щоб запитати містян скільки вони готові платити за проїзд у громадському транспорті.

Вартість реальна

Частина одеситів сприймає 20 гривень за проїзд у маршрутному таксі як цілком логічну і зрозумілу позначку — не дешево, але й не шокуюче дорого. Проте практично одразу ця позиція обростає умовою: платити готові лише тоді, коли транспорт виглядає добре та справний технічно. Стара, обшарпана маршрутка за ту саму ціну — вже зовсім інша розмова, і тут навіть прихильники нинішнього тарифу губляться у відповіді.

"Двадцять гривень — думаю, це недорого. Стандартна, думаю, ціна. Але якщо підвищать, то це буде погано. Тому що автобуси вже старі. Хотілося б чогось нового", — каже Михайло.

З Михайлом погоджується й Ірина. Дівчина впевнена, що нинішня ціна за проїзд у громадському транспорті міста відповідає тій послуги, яка надається.

"Я думаю, гривень двадцять, мабуть, для працюючих. Десь так. Я думаю, ціна повинна бути адекватна, щоб це було не занадто дорого. І щоб громадський транспорт міг за ці гроші добре себе почувати. Щоб було все в гарному вигляді, щоб воно не було обшарпане", — додає Ірина.

Ціна завищена

Зовсім інакше на ту саму суму дивляться ті, для кого громадський транспорт — не вибір зручності, а єдина можливість дістатися куди треба. Студенти, пенсіонери, люди з невисоким доходом — для них 20 гривень за поїздку перетворюються на реальну математичну проблему. Коли вся стипендія може піти на проїзд — це вже не питання комфорту, а питання елементарного виживання в місті.

"Це забагато. Тому що, наприклад, студенти бюджетники отримують стипендію в розмірі приблизно двох тисяч гривень. Щоб з'їздити туди-сюди на пари, вся стипендія піде на те, щоб поїхати на маршрутці. Це якщо ми не їмо в цілому і сонячну енергію харчуємось", — ділиться Євгеній. 

Вартість проїзду у міській маршрутці не покарману не лише студентам. Ще одна група – пенсіонери. Не велика пенсія змушує людей або пересуватися пішки або використовувати тільки електротранспорт, а коли його немає, то годинами чекатиме пільгові автобуси. 

"Двадцять гривень — це дорого, тому що є і студенти, є і пенсіонери, тому це важко. У нас є міський бюджет, який розворовується, тому краще міський бюджет додає ці гроші, ніж населення", — переконана Анна.

Маршрутки не безпечні

Люди, які роками їздять тими самими маршрутками, добре розуміють: ціна і якість мають бути пов'язані, але зв'язку між ними в Одесі давно не видно. Платити більше за те саме — логіка сумнівна, але й рецепту, як має бути, у мешканців теж немає.

"Вже дуже-дуже давно маршрутками, але вони в такому стані, забитому, що я вважаю, що це десь не дуже безпечно ними користуватися", — зізнається Наталя.

Думки одеситів з приводу вартості проїзду розійшлись, однак питання якості транспорту об'єднує майже всіх — і тих, хто вважає 20 гривень за проїзд у маршрутному таксі прийнятною ціною, і тих, для кого це вже забагато. Стан маршруток, їхня наповненість та знос залишаються темою, яка лунає в кожній відповіді незалежно від позиції щодо тарифу. Залишається електротранспорт, де вартість проїзду поки що 15 гривень, але, як показав досвід минулої зими, на нього не завжди можна розраховувати. Адже без світла машини на лінії не вийдуть.

Нагадаємо, раніше Новини.LIVE запитували одеситів про майбутній курортний сезон — попри забруднення Чорного моря після ударів по ємностях із олією та щоденні обстріли, більшість містян і туристів все одно планують виходити на пляж, але наполягають на появі укриттів на узбережжі.

Також Новини.LIVE запитували одеситів про залучення іноземців до роботи в Україні — містяни поставилися до цієї ідеї скептично: головні побоювання стосувалися нерівних зарплат, соціальної напруги та ризику витіснення українських працівників з ринку праці.