Воскресіння Христа: як одеситам правильно підготуватися до Великодня

Писанка та крашанка — традиційні атрибути Великодня в Україні. Яйце у різних народів світу асоціюється із початком життя, зародком Всесвіту. Наші предки вбачали у цьому неабиякий сенс. У давні часи кожна українська жінка вміла робити писанки та передавала цю майстерність із покоління в покоління.

Як правильно відзначати Великдень, які головні атрибути цього свята, а також секрети розпису яєць дізнавалися журналісти Новини.LIVЕ.

Розпис яєць — справжній ритуал

Напередодні Великодня охочих навчитися розмальовувати писанки чимало. Сьогодні до Одеського обласного центру української культури на майстер-клас прийшли школярі, жінки середніх років, сім'ї з дітьми. Майстри розповідають кожному учаснику про особливості розпису великодніх яєць.

"Писанка — це не простий атрибут Великодня. Її треба писати по сирому заплідненому яйцю. Вона є оберегом для родини. Коли жінка пише її, то вкладає в неї свої думки, енергію. Протягом року писанка зберігається вдома, а через рік на великодні свята господиня закопує її  в землю під деревом, яке родить", — розповідає Інна Кривошап.

За давніми українськими традиціями розпис яєць супроводжується справжнім ритуалом. Для цього жінка готувала воду із джерела до схід сонця, нові горщики, полотняні серветки, бджолиний віск, свічку, натуральні фарби, розламану надвоє кісточку-вилку з півнячих грудок. Вогонь добував господар дому, а до інших предметів ніхто, окрім господині, не мав права торкатися. З плином часу ритуал дещо спростився — вода тепер використовується кип’ячена, а для розпису використовують писачок.

Кольорова гамма та символи

Писанки в Україні відрізняються різноманіттям візерунків та кольорів. Найскладнішим вважається розпис з Гуцульщини: їх візерунки деталізовані, а лінії — надтонкі. В Одещини є своя особлива стилістика: для розпису здавна вибиралися зелені відтінки, які символізували здоров'я.

"Мені дуже подобається займатися творчістю. Сьогодні я працювала над писанкою і наносила символи в різній кольоровій гаммі. Так, червоний символізує радість життя. Жовтий уособлює місяць і зорі, а також врожай, блакитний — здоров’я, зелений — щорічне воскресіння природи, чорний з білим — пошану до духів", — розказала Наталя.

Найчастіше під час розпису господині використовують символ зірки, хреста та сонця. Кожен з них має своє значення. Наприклад, зірка символізує любов, хрест — символ Всесвіту, чотирьох стихій, частин світу, а сонце — це Бог, світло. Робота над писанкою з найлегшим орнаментом займає близько години, складнішим — до трьох годин. На відміну від крашанок, для писанок яйця не відварюють, щоб оберіг довше зберігся.

"Ми наносимо різні малюнки. Сосна — символ багатства, достатку. Трикутники — символізують землю. Також є і безконечник. Він допомагає позбутися негараздів і проблем. Якщо людина потрапила до складної ситуації, то їй можна подарувати таку писанку, і всі її проблеми перейдуть у цей символ і там блукатимуть", — ділиться секретами Леоніда Ткаченко.

Види розписаних яєць

Загалом в Україні є чотири види розписаних яєць — крапанка, дряпанка, крашанка та писанка.

Технологія крапанки є найпростішою серед усіх писанок. Віск накрапують на яйце. Коли він застигає, яйце занурюють у фарбу. Як тільки вона висохне, яйце нагрівають, розплавлений віск обтирають. Так, на кольоровому виробі залишаються світлі точки.

Дряпанка є досить складним видом. На пофарбованій поверхні яйця видряпуються лінії, які утворюють малюнок. Робота є досить кропіткою, адже яєчна шкарлупа — це крихкий матеріал.

Крашанка, на відміну від інших способів, не потребує використання воску і писачка. За цією технологією яйце просто занурюють у фарбу. Найчастіше її виготовляють з лушпиння цибулі, з якого утворюється жовтогарячий колір. З буряку — рожевий, з ягід чорниці — світло-синій, з листя берези, квітки календули — жовтий, з кропиви — зелений, з кори дуба чи оболонки волоських горіхів — чорний, а з пелюсток темної мальви — фіолетовий.

Особливості Страсного тижня

Перед Великоднем кожен день має своє призначення. З вівторка українці готували святковий одяг, продумували, які продукти потрібні будуть для приготування страв. У середу починали генеральне прибирання, яке тривало і наступного дня. У Чистий четвер купалися до світанку, прали, упорядковували будинок, готували паски та великодні яйця. В Страсну п'ятницю дотримувалися суворого посту і проводили її у молитвах та спогадах про земні страждання Сина Божого. У суботу ввечері розпочинається всенічна служба, на яку беруть кошики із продуктами для освячення.

Великодній кошик

Традиційно до великоднього кошика укладали паски, яйця, олію, шинку, ковбасу, сир, хрін, сіль. Ще випікали багато солодощів, тільки на обряд освячення їх не брали. До речі, вину та горілці у кошику теж не було місця.

Варто зазначити, що кожен з елементів свята мав своє призначення — так, сирна паска мала бути у формі піраміди. Це символ гори Голгофи, де розіп'яли Христа.

Здобна паска символізує життя Христа серед людей. Вважається, що вона довгий час не черствіє. Тому за старих часів її з'їдали не відразу. Верхівку пасочки брали із собою на перші весняні роботи в полі та з'їдали там, щоб рік був урожайним.

Також у кошику були предмети, які могли б допомогти у господарстві: хрестики, медальйони, ікони та різні обереги.

Все, що було в кошику, навіть рушник, яким він покривався, наділяли магічним значенням. В українців заборонялося щось освячене викидати, його закопували. За повір'ям на тому місці буде добрий урожай і не буде бур'янів.

Великодня неділя

Великдень заведено проводити у колі близьких людей. За святковий стіл сідають одразу після церковної служби. Перш ніж узятися до вживання їжі, необхідно розговлятися. Роблять це паскою або яйцем. Було повір'я: якщо розговлятися хріном, не болітимуть зуби.

Ще один звичай — "христосування". Вітаючи один одного, треба тричі поцілуватися зі словами "Христос Воскрес!" Відповідають на вітання фразою "Воістину Воскрес!"

Велика неділя символізує очищення душі та звільнення від гріхів, тому зустрічати її потрібно зі світлими помислами. Не можна сваритися, всі образи слід пробачити та забути. Не варто також займатися домашніми справами, роботою на землі, прибиранням.

Святкують Великдень три дні, протягом яких віряни христосуються, співають великодні пісні, обливаються та відвідують родичів.