Аграрний фронт: чи буде Одещина з хлібом та овочами — прогноз врожаю

Аграрії Одеської області завершують другу весняну посівну в умовах воєнного стану. Попри складнощі з логістикою, дефіцит працівників сільськогосподарського сектору та здорожчання ціни на паливо та добрива, в регіоні все ж таки вдалося засіяти зерновими, ярими та зернобобовими культурами заплановані площі. Тривалі опади протягом квітня-травня позитивно вплинули на стан посівів, які сьогодні стрімко йдуть у ріст.

Нині на порядку денному головне питання для аграріїв — подальший збут та реалізація врожаю. Адже Росія всіляко саботує дію "зернового коридору", намагаючись таким чином "виторгувати" для себе певні привілеї та зняття декотрих санкцій.

Які проблемні питання сьогодні потребують негайного вирішення, а також які перспективи цьогорічного врожаю в регіоні дізнавались журналісти Новини.LIVE.

Погодні умови

Останні кілька років Одеська область серйозно страждає від посухи. У 2020 році аграрії регіону зазнали збитків на суму понад шість мільярдів гривень. Серйозних втрат зазнали більше ніж 1300 сільськогосподарських підприємств.

Не встигли фермери оговтатися від однієї проблеми, як в країну прийшла війна, котра принесла із собою нові виклики перед аграрним сектором. Звичні механізми роботи в полі від вирощування до реалізації врожаю, були порушені, розповідає агроном Ігор. Фактично довелося заново вчитися працювати, але тепер в умовах війни та ракетних обстрілів.

"Наше підприємство на півдні Одеської області, де ми вирощуємо овочеві, зернові й технічні культури. Ними забезпечуємо декілька областей України, а частину експортуємо. З початку війни підприємство продовжило роботу. Стало в декілька разів важче і на це вплинула ціна на добрива, на паливно-мастильні матеріали. Нині є проблема дефіциту кадрів, зокрема трактористів та механізаторів", — розповідає Ігор.

Цієї весни, каже агроном, завдяки тривалим опадам протягом квітня-травня, стан зернових та технічних культур радує. Їх кущіння відповідає нормі й це вже сьогодні дає позитивні прогнози на майбутній врожай.

"Якщо погода і надалі буде на боці аграріїв, то у середньому ми зможемо отримати врожай приблизно до 70 ц/га. А у тих господарствах, де ще й була можливість внести добрива, цей показник може бути й більшим. На жаль, нам вистачило грошей для закупівлі добрив, бо у порівнянні з минулим роком їх вартість зросла майже у два рази. Але навіть за таких умов у порівнянні із минулим роком врожай плануємо зібрати у 1,5 раза більше", — зазначає агроном Ігор.

Робота "зернового коридору"

Нині найбільш болюче питання для сільгоспвиробників — чи зможуть вони реалізувати зібраний врожай. Адже через постійний саботаж Росією роботи "зернового коридору", експорт українського збіжжя може постраждати, що суттєво вплине не лише на аграрний сектор, але й на економіку країни.

Важко спрогнозувати, що буде далі в рамках "зернової ініціативи" й Міністерству аграрної політики та продовольства України. А все через непередбачуваність дій РФ.

"Тривалий час йдеться про розширення роботи портів України, зокрема у Миколаєві. Втім, як тільки українська сторона говорить про продовження "зернової угоди", то росіяни всіляко перешкоджають", — зазначив під час брифінгу заступник міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич.

За словами Дмитрасевича, наразі тривають перемовини із країнами-партнерами із Європейського союзу та ООН щодо подальшої дії зернової угоди. В Міністерстві кажуть, що все зроблять для того, аби розв'язати проблему експорту українського збіжжя.

Порти на Дунаї

Нині, як додатковий шлях експорту українського зерна, набирає обертів робота Дунайських портів. Так, після звільнення острова Зміїний, вдалося збільшити пропускну спроможність цих портів втричі — до 9 суден на добу. Ефект для держави становив орієнтовно 10 млн додаткових тонн вантажів на рік. Також після відкриття гирла Бистре на 30% знизилася ставка фрахту.

Також у березні 2023 року Україна увідповіднила історичні експлуатаційні характеристики ділянки річки Дунай та провела днопоглиблення біля портових причалів, що дало можливість прийняти ще більше суден та вантажів. Результат не забарився — Дунайські порти досягли рекордних 12 суден і 90 000 тонн на добу. Це ще додатково додає десятки мільйонів доларів щомісяця в економіку держав.

Яким буде врожай — 2023

Тим часом в Міністерстві аграрної політики та продовольства України прогнозують цьогорічний врожай в Україні на рівні 62-63 мільйонів тонн збіжжя. Такі результати не лише зможуть задовольнити потреби внутрішнього ринку, але й продовжити експорт зерна.

Що стосується Одеської області, то в цьому регіоні фермери мають у користуванні 2,6 млн га сільськогосподарських угідь, з яких 2,1 млн га орних земель. Виробництвом аграрної продукції тут займаються понад 6,5 тис. агропідприємств та близько 230 тис. особистих підсобних господарств. Відповідно, прогнозований вал цьогорічного врожаю планують на 15% більше торішнього.

"Ми майже завершили другий етап весняної посівної, яка проходить значно краще, ніж минулого року. Аграрії Одеської області забезпечені всім необхідним для роботи. Завдяки дощам, які пройшли, ми маємо покращення стану культур і це вже сьогодні говорить про те, що цьогорічний врожай можна очікувати на рівні майже 3 млн 800 тонн зерна, що на 15% більше, ніж торік", — розказала директорка департаменту аграрної політики та продовольства Одеської ОВА Алла Стоянова.

За її словами, аграрії Одеської області, попри кліматичні складнощі, показали, що здатні давати рекордні врожаї зернових. Одещина — лідер з розвитку вівчарства, виноградарства та вирощування рису. Крім того, в регіоні нині проходить реформування рибного галузі та системи меліорації, що надалі створить потенціал для ефективного ведення господарства і розвитку переробної діяльності та допоможе стати гравцем на міжнародній арені.

Нагадаємо, на Одещині триває посівна кампанія рису. Запрацювала помпова станція Кілійської зрошувальної системи для затоплення рисових чеків на площі понад 400 га. Цьогоріч, враховуючи непрості умови, в яких розпочато поливний сезон, будуть залучені для вирощування рису лише 20 % рисових систем від наявних.