Аккерманську фортецю на Одещині деколонізували — як саме
Поділитися
Аккерманська фортеця, у Білгороді-Дністровському на Одещині, поступово звільняється від імперських найменувань. Одним із кроків стало прибирання назви "вежі Пушкіна", яка не мала під собою ніякого історичного підґрунтя.
Про це повідомляють журналісти "Суспільного".
Деколонізація фортеці
У рамках деколонізації з фортеці прибрали низку російськомовних вказівників та вивісок. Особливу увагу привернула так звана "вежа Пушкіна". Свого часу її так назвали через те, що відомий російський поет провів в ній одну ніч під час мандрівки Бесарабією. На одній зі світлин споруди зберігся напис про цей факт. Усе тому, що місцеві фотографи намагалися зробити свої роботи привабливішими для продажу, тому підписували їх вигаданими історичними коментарями. Фахівці запевняють: це не мало бути підставою, для надання вежі імені Пушкіна.
"Ця історія є брехнею. Пушкін дійсно відвідував Білгород-Дністровську фортецю під час подорожі Бессарабією в грудні 1821 року, але пробув в ній зовсім недовго. Споруда без опалення, пора року дуже морозна, тож ночівля була неможливою. Після окупації території румунами про царських фотографів ніхто не згадував, тож вигадка про ніч Пушкіна у фортеці закріпилася", — каже історик Вадим Поздняков.
Аккерманська фортеця
Аккерманська фортеця — історико-архітектурна пам'ятка та найбільша фортеця України. Була споруджена за часів Пізнього середньовіччя (XIII — XV століття) на місці руїн античного поліса Тіра. Розташована в м. Білгород-Дністровський Одеської області. Вона розділена внутрішніми стінами на кілька дворів, які могли бути самостійними фортифікаційними об'єктами. Цитадель її розташована на території Гарнізонного двору, що має площу близько двох гектарів. За часів Середньовіччя у різні періоди фортецею користувалися генуезці, Молдовське князівство, румуни та османи.
Нагадаємо, нещодавно ми писали про скандал через вказівники в Одесі. А також про вимогу активістів прибрати мурал з Пушкіним.
Читайте Новини.LIVE!
