Чорноморський флот РФ: знищення — головна ціль ВМС України

На початку повномасштабного вторгнення російський флот намагався диктувати свої умови в Чорному морі. Тепер більшість його кораблів ховається у Новоросійську, ремонт пошкоджених одиниць майже неможливий, а звичні маршрути постачання до окупованого Криму стають дедалі вразливішими. Однак загроза не зникла: носії "Калібрів" залишаються на плаву, а РФ намагається наздогнати Україну в розробці морських дронів.

Як українські ВМС змінили ситуацію в Чорному морі, чим ворожий флот досі небезпечний для Одеси та що відбувається з логістикою окупантів? Про це в ексклюзивному інтерв’ю Новини.LIVE розповів речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.

Розвиток дронів

За роки повномасштабного вторгнення Україна значно просунулася у виробництві повітряних і морських дронів та змогла масштабувати розробки, які на початку створювалися в кустарних умовах. Це стало нашою великою перевагою, тому що у ворога є значні виробничі можливості, однак його централізована система повільніше реагує на зміни на полі бою. 

"Ворог має великий військово-промисловий потенціал. Але вони не мають того, що маємо ми: ініціативу, мотивацію і, відповідно, бажання. Окрім того, у нас досить часто ініціатива йде знизу. У ворога вона зацентралізована, і це їхнє слабке місце. Навіть у російських Z-блогерів є розуміння того, що в якийсь момент Україна з гаражів з дронами вийшла на інший рівень і змогла масштабувати це. Тому в цьому сенсі вони відстають — це факт. І вони зробили ставку на розвиток повітряної складової в першу чергу. Знов-таки, це не їхні досягнення — це фактично їхні союзники — Іран — давайте називати своїми іменами", — пояснює представник ВМС ЗСУ.

Однак перевага України не триває постійно, і щоб її утримувати, українським розробникам доводиться безперервно вдосконалювати техніку й змінювати тактику її застосування. Ворог іде слідом, копіює, шукає способи протидії та знаходить їх. 

Захист Одеси

Росія продовжує атакувати Одесу та південь України з повітря, використовуючи маршрути над Чорним морем. За словами Дмитра Плетенчука, українські військові посилюють захист узбережжя та намагаються перехоплювати ворожі цілі ще на підступах до міста. Таким чином, не лише обласний центр, а й зерновий коридор уже значною мірою менше перебувають під прямим ударом ворога.

"Останнім часом ситуація з повітряними атаками в Одесі стала трохи кращою. Це тому, що ми змогли перенести далі в море наші засоби знищення. Також ми розвиваємо дронову компоненту. Ми використовуємо перехоплювачі, хоча Військово-морські сили не є основною структурою протиповітряної оборони. З іншого боку, вони першими зустрічають атаки з моря, і цей напрямок ворог обирає не випадково, адже відбивати їх над водою складніше", — каже Дмитро Плетенчук.

Стан Чорноморського флоту РФ

Внаслідок ефективних операцій ЗСУ Чорноморський флот РФ значно втратив свої можливості. Частину кораблів було знищено або пошкоджено, решту росіяни змушені ховати в Новоросійську. Флот уже не може контролювати акваторію так, як на початку повномасштабного вторгнення. Зараз головне завдання ворога — зберегти невелику кількість суден, які у них залишилися. Спроби вивести його в море найчастіше закінчуються успішною операцією ЗСУ. За словами Дмитра Плетенчука, Чорноморський флот зараз радше перетворився на бюджетну чорну діру, яка поглинає значні кошти, але вже не дає Росії колишньої військової переваги в морі. 

"Чорноморський флот виходить раз на місяць, щоб запустити кілька малоефективних ракет. Тут стоїть питання не про те, як його реанімувати, а чи варто йому взагалі залишатися. Зі стратегічної точки зору — не варто, бо він нефункціональний. Але з політичної точки зору, навіть маючи можливість вивезти й урятувати флот, росіяни залишають його в Чорному морі лише для того, щоб не визнати поразку на морі", — каже речник.

У нинішніх умовах повноцінний ремонт кораблів Чорноморського флоту майже неможливий. Основна ремонтна база розташована в окупованому Криму, який перебуває в зоні ураження українських сил. Попри це, росіяни продовжують вкладати ресурси у будівництво та відновлення кораблів. Частину бойових одиниць уже повторно пошкоджували під час ремонту, тому повернення їх до повноцінної служби залишається під великим питанням.

"У Криму перебуває кілька бойових одиниць, які вже неодноразово пошкоджували під час ремонту. Зокрема, сумнозвісний середній розвідувальний корабель "Іван Хурс" та великі десантні кораблі, які ми на виході на ходові випробування трохи модернізували своїми ракетами "Нептун". У результаті вони повернулися назад, і тепер їх тягають на буксирі по гавані, щоб не добили. Тому про відновлення, в принципі, не йдеться. У Новоросійську теж є певні ремонтні спроможності. Але щойно корабель стає в док, він перетворюється з рухомої цілі на нерухому, яку значно легше вразити", — коментує Дмитро Плетенчук.

Ракетна загроза з Чорного моря

Головною загрозою від російських кораблів у Чорному морі залишаються крилаті ракети "Калібр". Попри втрату впливу, окремі кораблі та підводні човни РФ залишаються носіями крилатих ракет. Саме це і несе на сьогоднішній день загрозу не тільки для півдня, але й для всієї країни.

"Кожен надводний корабель має вісім пускових, таких кораблів — п’ять. Ми вже неодноразово їх били, вони були пошкоджені, проте досі залишаються на плаву. І щонайменше два підводні човни — це ще понад десяток ракет. Водночас останнє застосування, яке відбулося десь місяць тому, показало невідповідність кількості ракет кількості пускових. Тобто їх мало б бути більше. Це може свідчити або про дефіцит ракет, або про пошкодження, тому що росіяни завжди б’ють настільки, наскільки можуть. Тож списувати цю небезпеку рано", — каже представник ВМС ЗСУ.

Удари по логістиці Криму

Удари по логістиці ворога поступово ускладнюють постачання пального, техніки та боєприпасів до окупованого Криму. Але одразу оцінити наслідки для РФ складно, адже логістична система півострова досить розгалужена. За словами речника, помітний результат можна буде побачити лише з часом, однак динаміка вже складається не на користь окупантів. Так само на ситуацію впливає і паливна криза в РФ.

"Ця логістика, яка проходить від Ростова до Джанкоя, забезпечує і доволі велике угруповання в Криму, і безпосередньо контингент російських окупантів у південних частинах Херсонської, Запорізької та Донецької областей. Для них вона є критично важливою. Починаючи з артилерійських систем і закінчуючи розрахунками БПЛА, які працюють на генераторах, — усі потребують пального. Коли цей потік зменшується, паралельно скорочуються і їхні спроможності", — пояснює Дмитро Плетенчук.

Під час повномасштабної війни Росія втратила більшість звичних шляхів постачання до окупованого Криму. Раніше ворог міг користуватися залізничними поїздами, десантними кораблями та мостом. Однак частину кораблів знищено, решта ховається в Новоросійську, а справних поромів майже не залишилося. Повітряна логістика не може повноцінно замінити ці шляхи через високу вартість і значно менші обсяги перевезень. Основним маршрутом вважається сухопутний коридор, який проходить ближче до лінії бойового зіткнення й через розвиток українських дронових спроможностей стає дедалі вразливішим. Щодо Кримського мосту, то він залишається одним із можливих шляхів сполучення з півостровом.

"Для росіян Кримський міст це не просто міст чи комбінований мостовий перехід. Насправді це символ, який вони самі сакралізували. У нього є купа проблем: міст перекривають під час кожної повітряної тривоги, а їх багато. Залишаються звичайні пасажирські залізничні перевезення та транспорт з обмеженнями. Навіть заїзд бензовоза — під великим питанням. Тим не менш для нелегальних російських туристів, яких як магнітом тягне в український Крим, він досі має значення", — каже Дмитро Плетенчук.

Український флот продовжує розвиватися навіть під час повномасштабної війни. На озброєння надходять нові катери й кораблі, а підготовка військових моряків залишається важливою частиною посилення ВМС. Водночас їхня роль значно ширша, ніж захист українського узбережжя. Позаду сотні успішних операцій зі знищення противника, а попереду головна мета — бити ворога доти, доки від нього виходитиме хоч найменша загроза як для Одеської області, так і для України.

Ситуація в Криму

Раніше Новини.LIVE повідомляли, що після останніх ударів ЗСУ по військових і логістичних об'єктах Росії в окупованому Криму побільшало охочих залишити півострів. Біля Керченського мосту утворилися великі черги на виїзд, тоді як у зворотному напрямку автомобілів майже немає. Окупаційна влада вже запровадила режим надзвичайної ситуації та евакуювала дитячий центр "Артек".

Також Новини.LIVE писали, що СБУ провела чергову спецоперацію на тимчасово окупованому Кримському півострові. Бійці Центру спецоперацій "Альфа" уразили військові об’єкти російської армії. Під удар потрапили системи ППО та інфраструктура ворожих аеродромів. Операція завдала нових втрат окупантам.