Чи будуть Україна і світ із хлібом: перші результати жнив
Поділитися
Сонце ще не з'явилося на горизонті, а комбайнери вже у полі. В аграріїв Одещини гаряча пора: другий тиждень поспіль в регіоні триває збір врожаю. За умов шаленої спеки фермери не втрачають жодної хвилини, аби встигнути до дощів зібрати ранні зернові. Цього року, кажуть, вродило дещо більше, ніж торік, утім рекордів урожайності не варто чекати.
Майже кожного року через несприятливі погодні умови аграрії Одещини потерпають та зазнають збитків. Аби втриматися на плаву, фермери вишукують нові підходи вирощування зернових. Одним із лідерів із впровадження ефективних механізмів є фермерське господарство "Колос", що в Білгород-Дністровському районі. Тут понад 10 років аграрії працюють за власною системою вирощування зернових, аби отримувати сталі врожаї. Які культури там наразі збирають, яка їх врожайність, а найголовніше, чи буде Україна та світ із хлібом, дізнавалися журналісти Новини.LIVE.
Врожай треба зібрати до дощів
Цього року через дощі аграрії Одещини розпочали жнива трохи пізніше звичних термінів. Втім, попри погодні умови, вони все одно першими в Україні зайшли в поля з технікою. Кажуть, збіжжя вчасно доспіло, колосся налилося, відповідно і результати, порівняно з минулим роком, радують.
Крім звичних проблем логістики, високих цін на міндобрива та браку робочих рук, які українські аграрії вже навчилися долати, на порядку денному наразі стоїть питання собівартості вирощування зерна. З початком війни вона різко зросла, а от ціна на збіжжя — впала. Як результат, фермерам стало невигідно засівати поля.
Тракторист Микола 20 років працює у полі. Він не уявляє свого життя без роботи на землі: посіяти, обприскати та зібрати зерно — його головні завдання. Нині йому треба швидко та оперативно доставити врожай на склади зберігання. Каже, цього року роботи додалося у два рази більше.
"Сьогодні на полі не вистачає робочих рук через війну, бо чимало землеробів нині на передовій захищають країну. Через це на одній людині зосереджено декілька технологічних процесів. Під час жнив мій робочий день починається о 07:00 і може тривати аж до півночі. Але це буквально поки йдуть жнива, бо треба встигнути до дощів все зібрати, щоб не втратити. Зараз вологість зерна в нормі. Тому кожен день — на вагу золота. Але засмучує сьогодні ціна на зерно, яке так важко вирощується та ще й продати його велика проблема, бо "зерновий коридор" то працює, то його роботу гальмують. А від цього дуже залежить, чи будемо ми з грошима найближчим часом та, відповідно, чи матимемо роботу", — розповідає тракторист Микола Чумаченко.
Нові технології вирощування зернових
Загалом у цього фермерського господарства засіяно близько 16 тисяч га полів. Під час жнив залучено до роботи понад 200 спеціалістів. Порівняно з минулим роком, кажуть аграрії, врожайність дещо вища. Хоча в цьому господарстві вже понад 10 років поспіль вирощують ріпак та озиму пшеницю як основні культури. Їхня врожайність стабільна і відповідає плановим показникам. Аби досягти таких результатів, тут тривалий час визначали, як ці культури можуть дати найкращий результат у зоні ризикованого землеробства. Експеримент був вартий того.
Руслан Ярченко — агроном з Херсонщини. Через війну він змушений був залишити домівку та шукати безпечного місця для проживання. Вже майже рік він працює у цьому господарстві. Каже, тут допомогли оговтатися після пережитих жахіть та облаштувати заново життя. Нині чоловік зі своєю командою все роблять для того, щоб селянсько-фермерське господарство розвивалося.
"Традиційно середня врожайність так званого "чорного золота", або ріпаку, у нас в господарстві коливається на рівні від 30 ц/га, а озимої пшениці — 60 ц/га. Це стабільні показники, які дають можливість триматися на плаву, хоча за сприятливих погодних умов можна отримати й більшу врожайність. Поки важко дати точний порівняльний аналіз щодо цьогорічного врожаю, але вже сьогодні видно, що він трішки кращий, ніж торік. Культури добре закущилися, колос повний, а зерно не підсушене. Правда, цього року погода нас порадувала і дала достатньо опадів, хоча є райони, де, на жаль, опадів не було достатньо і відповідно там врожайність менша", — розказує агроном Руслан Ярченко.
Отриманий врожай піде на експорт
Нині господарство забезпечене всіма необхідними паливно-мастильними матеріалами. Крім того, вже підготовлені місця для зберігання врожаю. За словами аграріїв, практично все вирощене піде на експорт.
"Ті показники врожайності, які наразі є, не можна характеризувати як високі, бо собівартість сьогодні 4 тонни зерна з 1 га — це впритул. Такий результат не покриває всіх витрат, бо ціни на азотні добрива були навесні до 40 тисяч гривень, селітра — 34 тисячі гривень. Нині ціни на паливно-мастильні матеріали дещо знизилися, порівняно з минулим роком, коли були порушені всі ланцюги, але у врожай цього року вкладені ціни торішні, і це дуже вплинуло на собівартість продукції. Тоді солярка доходила до 70 грн/літр, а карбамід — 43 тисячі гривень. Порушення зернової угоди відображається на ціні на зерно, ринок дуже чутливий до таких змін, невизначеність дає привід зменшувати вартість збіжжя, і це нівелює весь результат нашої роботи", — зазначає директор СФГ "Колос" Борис Юрескул.
Врожай на Одещині більший, ніж торік
Тим часом у Департаменті аграрної політики Одеської ОВА звітують, що регіон намолотив вже 400 тисяч тонн зернових. Планують цього року зібрати мінімум 4 мільйони тонн культур, що більше, ніж торік. Також додають, що загалом Україна вирощує понад 60 млн тонн збіжжя. Цього вистачить не лише для того, щоб покрити власні потреби, але й експортувати його за кордон.
Втім, попри такі прогнози, нині одне з головних питань — експорт зерна. Адже Росія всіляко намагається блокувати дію зернової угоди, таким чином виторгувавши для себе зняття деяких санкцій. А тому, аби експортувати зерно, доводиться весь час шукати нові шляхи: транспорт, Дунайські порти, залізниця. Відповідно така логістика з'їдає всі гроші хліборобів. Минулого року вартість зерна на світовому ринку впала майже на третину. Аби не віддавати зерно за безцінь, на Одещині, як і по всій країні, підготували місця для зберігання, а відтак це дасть змогу дочекатися кращої ціни на збіжжя і лише тоді експортувати його.
Читайте Новини.LIVE!
