Екологічна катастрофа в Одесі — в якому стані Чорне море

Наприкінці грудня плями рослинної олії дісталися одеського узбережжя, охопивши до 25 кілометрів берегової лінії. Витік став наслідком ворожих атак РФ на портову інфраструктуру. Хоча вже за кілька днів фахівці не фіксували видимих слідів забруднення на більшості пляжів, екологи застерігають: зникнення плям із поверхні води не означає, що загроза для морської екосистеми минула безслідно.

Про реальні масштаби екологічної шкоди, тривалість розкладання олії у морському середовищі та вплив подібних викидів на морських мешканців журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з екологом Владиславом Балінським.

Наслідки витоку олії у Чорне море 

Екологічні наслідки витоку соняшникової олії стали помітними вже в перші дні після удару. Узбережжя Одещини покрили тіла загиблих морських птахів, а волонтери майже цілодобово збирали тих, кого ще можна було врятувати. Проте частина птахів загинула в морі й так і не була винесена на берег. Інші померли пізніше — вже після контакту з олійною плівкою та різкого похолодання. Саме тому, за словами науковців, цифри, які бачить суспільство, є лише "верхівкою айсберга".

"Десь близько 2000 птахів, можливо, загинуло. Та кількість, яку вдалося волонтерам зібрати, — це близько 400 птахів. Але це була тільки частина: по-перше, тих, хто вижив, а по-друге, були птахи, які частково потрапили в цю рідину. А потім настали морози, і ці птахи також загинули", — розповідає еколог Владислав Балінський.

На перший погляд, соняшникова олія не виглядає як типовий токсичний забруднювач. Вона знайома кожному з побуту, не має різкого запаху і не асоціюється з промисловими аваріями. Але саме в морському середовищі її властивості проявляються особливо агресивно. Під дією холоду та ультрафіолету вона швидко густішає та перетворюється на липку масу. Ця речовина щільно прилипає до пір’я, порушуючи всі захисні механізми птахів. І навіть після численних спроб очищення вона продовжує залишатися на тілі.

"Більша частина з тих 400 птахів, на жаль, теж загинула — або під час догляду, або вже після випуску. Виявилось, що саме олія є значно складнішим забруднювачем для птахів, ніж мазут чи нафта", — наголошує еколог.

Найбільш уразливими жертвами стали пірникози — птахи, життя яких повністю пов’язане з водою. Вони майже не виходять на сушу й не пристосовані до перебування поза морем. Уся їхня анатомія "заточена" під плавання та пірнання. Тому будь-яке забруднення води для них — фактично вирок. У неволі вони швидко втрачають фізичну форму і починають хворіти. 

"Це дуже складні птахи для утримання. Вони виключно рибоїдні, хижі. І майже не пристосовані для суші: в них лапи зміщені назад, вони постійно спираються на тверду поверхню", — пояснює Балінський.

Саме через це навіть у реабілітаційних умовах вони масово гинули. Пролежні, інфекції та порушення обміну речовин ставали неминучими. До цього додавалася інтоксикація через залишки олії. У комплексі це робило процес порятунку майже безнадійним. І кожна врятована особина вимагала надлюдських зусиль волонтерів.

Морська екосистема

Проблема не обмежується лише птахами. Основний екологічний удар відбувається в той момент, коли олія лежить плівкою на поверхні води. Саме тут відбуваються ключові процеси газообміну. Тут мешкає планктон — база всієї морської екосистеми. 

"Коли олія на поверхні, вона припиняє доступ кисню до водного середовища і дуже ускладнює біологічні процеси. Саме це викликає заморні явища", — пояснює еколог.

Далі запускається ланцюгова реакція. Гине планктон — немає їжі для мальків. Менше риби — менше корму для птахів і хижаків. Порушується баланс усієї екосистеми. І навіть якщо море виглядає "чистим", внутрішні процеси можуть залишатися зруйнованими ще довго.

Олія біля узбережжя Одеси 

Ще гірших наслідків вдалося уникнути лише завдяки погодним умовам. Вітер та течії зіграли ключову роль у поширенні плями. Якби забруднення залишилося замкненим в Одеській затоці, удар по екосистемі був би значно масштабнішим. Місто фактично врятувала випадковість.

"Нам дуже пощастило. Напрямок вітру швидко змінився, і те, що було замкнене в Одеській затоці, винесло у відкрите море. Більша частина забруднення взагалі не потрапила в саму затоку", — зазначає експерт.

Але це "пощастило" не означає, що проблема зникла. Забруднення просто змістилося в інші райони. Частина олії могла осісти на дно, утворивши локальні осередки ураження. Саме там і прихована головна небезпека. Бо ці ділянки можуть роками впливати на організми. І поки немає системних досліджень — масштаб шкоди залишається невідомим.

"Наслідки стосуються не тільки Одеської затоки, а всієї 140-кілометрової ділянки узбережжя. Питання в тому, де саме осіли ці відкладення і як вони впливатимуть на дні", — підкреслює Балінський.

Отже, екоцид ще не закінчено — він просто перейшов в менш видиму фазу. І лише комплексні дослідження дадуть реальну картину шкоди. А масова загибель пірникоз уже стала маркером того, наскільки вразливою є морська екосистема під час війни.

Раніше ми писали, що ворог не припиняє атак по півдню, як російські війська обстріляли енергетику в Одесі. А також, про те що одеський ланжерон покрився льодом, як зараз виглядає пляж.