Як Молдова поступово повертає контроль над Придністров’ям

Поки в Україні триває війна, Молдова веде власну боротьбу — за реінтеграцію Придністровського регіону та зміцнення свого суверенітету. На тлі загроз із боку Росії та гібридного впливу Кремля, Кишинів обережно, але послідовно вибудовує нову політику щодо лівобережжя Дністра. Газ, електроенергія, інформування, економіка та вибори — кожен із цих напрямів стає інструментом м’якого повернення регіону до правового поля Республіки Молдова. 

Які ж виклики постають перед владою, у роботі з Придністровським регіоном та як справляються, про це журналістам Новини.LIVE  в ексклюзивному інтерв'ю розповіла депутатка Республіки Молдова Інна Кошеру.

Геополітична ситуація в Придністров'ї 

Молдова крок за кроком просувається до вирішення конфлікту, який десятиліттями залишався "замороженим". Йдеться про Придністровський регіон — сепаратистське утворення з 1990-х років, де досі дислоковані російські війська, а інформаційний простір щільно заповнений кремлівською пропагандою. Починаючи з 2022 року, молдовська влада активно стежить за ситуацією, прагнучи зберегти діалог із представниками лівобережжя Дністра. 

"Російська Федерація повинна забрати свої війська звідти. Хоча їх дуже мало, але в будь-якому випадку вони там не повинні знаходитися. Придністровський регіон змінюється, і це дуже добре, тому що, по-перше, це експорт в європейські країни. 60% продукції, яка виробляється в Придністров’ї, йде на європейський ринок", — зазначає депутатка Республіки Молдова Інна Кошеру.

Така динаміка створює нові реалії: економічна орієнтація на Захід дедалі більше витісняє проросійські настрої. Хоча процес довгий і складний, проте він вже набирає обертів. І саме економіка, а не політика стає тим містком, що пов’язує регіон з рештою країни.

Суспільні настрої у Придністров'ї 

У Придністров'ї зростає кількість людей, які схильні підтримувати проєвропейський курс. І хоча офіційні зв’язки з регіоном залишаються обмеженими, зміни фіксують навіть на етапі голосування. Люди, які проживають на лівобережжі, дедалі частіше приїздять на правий берег, щоби взяти участь у виборах.

"На останніх президентських виборах люди, які перейшли міст через Дністер і голосували на правому березі, 36% з них проголосували за проєвропейський курс. У Гагаузі цей показник становив лише 3%. Тобто ситуація в Придністровському регіоні змінюється", — констатує депутатка.

Ці цифри хоч і не є радикальними, однак демонструють тенденцію. У регіоні поступово відбувається переосмислення орієнтирів, що може стати фундаментом для майбутнього діалогу. Наявність румунських паспортів у багатьох жителів лише підтверджує: зв’язок із Європою є сильнішим, ніж здавалося раніше.

Енергетичні зміни 

Одним із ключових інструментів впливу стала енергетика. Із 1 січня 2024 року Придністров’я більше не отримує газ через Україну. Газопостачання тепер іде через територію Молдови, що створює нову реальність взаємозалежності між лівим і правим берегом.

"Придністровський регіон отримує газ, який проходить по території Республіки Молдова. Тобто вони вже залежать від нас. Більше не виробляють електрику, яку ми купували до кінця минулого року. Тепер 90% електрики, яка використовувалась на правому березі Дністра, виробляли в Придністров’ї з російського газу. Ми повністю від’єднані від російського газу і плануємо від електрики", — пояснює експертка.

Залежність від Кишинева в енергетичних питаннях дозволяє диктувати свої умови. Водночас це відкриває вікно можливостей для впровадження нових правил співжиття. Наприклад, влада вже розпочала демонтаж придністровських блокпостів та поширення молдовських телеканалів на лівий берег.

Інформаційна політика 

Влада Молдови вважає, що інформування населення лівобережжя є ключовим фактором у процесі реінтеграції. Кремлівський вплив на інформаційний простір регіону залишається значним, тому Кишинів намагається заповнювати цей вакуум альтернативним змістом. Мовлення державного телеканалу вже доступне на території Придністров’я.

"Молдова-1, державна телевізійна компанія, її вже дивляться на лівому березі Дністра. Крок за кроком можна буде проводити заходи об'єднання. Звичайно, ніхто не каже, що реінтеграція Придністровського регіону можлива за один день. Це дуже коштовний процес, але спільно ми зможемо це вирішити. Тому що це важливо і для нас, і для України", — наголошує депутатка Республіки Молдова Інна Кошеру.

Мета проста: зруйнувати "інформаційну стіну", яка відділяє людей. Влада Молдови визнає, що мова має значення, і готова вести комунікацію не лише румунською, а й російською, щоб ефективно доносити меседжі. Головне — повернути довіру і показати, що мовне питання не є загрозою, а лише інструментом єднання.

Роль євроінтеграції в Молдові 

Молдова прагне вступити до Європейського Союзу і водночас розвінчати популярні кремлівські страшилки про євроінтеграцію. У Придністров’ї ще сильніші побоювання: мовляв, вступ до ЄС означатиме злиття з Румунією та заборону російської мови. Ці страхи активно підживлюються російськими медіа.

"Не треба нагнітати ситуацію, треба просто пояснити людям, що етнічні меншини — це одна із цінностей Європейського Союзу, і їх захищають у всіх європейських країнах. Ми розуміємо, що ризики великі, але вже вдалося змінити наше законодавство", — підкреслює депутатка.

Молдова хоче показати, що багатомовність не суперечить інтеграції, а навпаки — збагачує її. Влада обіцяє забезпечити права усіх громадян, незалежно від мови, яку вони використовують. 

Протести в Тирасполі

Одним із найамбітніших кроків стало перенаправлення високовольтної лінії електропередач з Румунії в обхід Придністров’я. Це символічне і практичне рішення покликане зменшити залежність країни від сепаратистського регіону. Водночас готується реформа фіскальної політики, що має об’єднати обидва береги Дністра.

"Ми вже почали політику збереження обох берегів Дністра. Це було сприйнято як провокація — ми бачили протести у Тирасполі. Звичайно, так звана влада Придністров'я  пояснювала громадянам зовсім інші наміри. Але ми розуміємо, що все це спеціально було спроєктовано, щоб регіон не можна було назвати незалежними. І ми це проводимо роботи, щоб це змінити", — пояснює депутатка Республіки Молдова Інна Кошеру.

Молдова впевнено рухається до реінтеграції Придністров’я. Енергетична незалежність, демонтаж блокпостів, медіавплив і діалог із громадянами — це не швидкий, але послідовний процес. На фоні війни в Україні досвід Молдови набуває ще більшої ваги — як приклад того, що довготривалі конфлікти можна розв’язувати мирно, за підтримки суспільства та партнерів з Європи.

Раніше ми писали, що Росія намагається доставити своїх військових до ПМР через Кишинів. А також про те, що РФ створила штучну газову кризу на Дністрі.