Мовний розкол, чи є він в Україні — думка одеситів
Поділитися
Щотижня на Одещині з'являються нові скандали через мову. То в Ізмаїлі продавчиня сказала звертатися до неї російською, то в Чорноморську відмовилися обслуговувати українською. Хоча, здавалося, все, що до війни розколювало наше суспільство, має залишитися в минулому. Усі внутрішні проблеми втратили актуальність перед зовнішнім злом. Проте на практиці війна ще більше розколола суспільство та спровокувала скандали.
Як ставляться одесити до мовних скандалів і чи можна їм запобігти? Про це журналісти Новини.LIVE запитали в одеситів.
Мова — вибір кожного
Євген уже два роки на фронті, зараз повернувся до родини ненадовго у відпустку. Він не розуміє мовних скандалів, каже, що коли в окопі захищаєш свою країну, то байдуже, якою саме мовою ти говориш. Кожен сам повинен визначити для себе, як йому комфортно спілкуватися.
"Люди мають вибір, якою мовою розмовляти: українською, російською, польською, англійською… Це їхній вибір, вільна країна… Особисто я другий рік воюю. Хлопці воюють і на російській і на українській. Не має значення абсолютно... 30 років грабують країну, нас мовою годують, то вибачте", — зауважив Євген.
Лариса з Харкова переїхала до нашого міста нещодавно. За її словами, все починається з мови, і перехід на неї повинен відбутися, але у тому темпі, який обере для себе сама людина.
"У Харкові до війни ми всі розмовляли російською мовою, і коли відбулися всі ці події, я поїхала на західну Україну, і мені було тяжко — в тому плані, як мене там приймали. Я вважаю так, молоді можуть швидко перестроїтися, а літня людина, яка все життя розмовляла російською, їй тяжко українською мовою. І чом би й ні, нехай людина розмовляє тією мовою, на якій їй зручно. Я була у своєму місті, і у нас в основному всі ніби переходять на українську мову. Всі, хто пережив усі ці страшні події, то вони намагаються розмовляти українською мовою. Говорять: ми патріоти, ми вистояли, ми витримали рік тяжких бомбардувань, і це радує", — говорить Лариса.
Підтримує Ларису й одеситка Олена. Жінка каже, наше місто завжди було багатонаціональним, і всі одне одного розуміли. Перейти можна, але для цього потрібен час.
"Якщо треба, будемо розмовляти і по-українськи. Документація, усі документи повинні бути державною мовою, а розмовляти — це як людина бажає, мені здається. Якщо людина розмовляє російською та живе тут, любить цю країну, чому їй не розмовляти російською мовою?" — каже Олена.
Наталя сама з Харкова, вона вважає, що кожен громадянин України повинен знати українську мову та розмовляти нею. Але перехід повинен відбутися поступово, щоб не отримати зворотного ефекту.
"Але все залежить від ситуації. Якщо йому зручніше розмовляти російською, польською, українською, не має значення якою, яку він знає, тією мовою він і повинен розмовляти. Якщо мені дома зручно російською, я буду розмовляти російською, на роботі — українська, тому що я на державній службі. І я повинна розмовляти українською. Дуже негативно, що є конфлікт, це нас розбиває. Його не повинно бути, ми повинні перемогти, а мова — ми самі прийдемо до цього. Я з Харкова, ми розмовляємо російською, але ми переходимо на українську поступово. Не треба давити, якщо давиш — це протиборство", — впевнена Наталія.
Не треба боятися говорити
Не треба боятися переходити на українську мову, вважає Сашко. Молодик сам із Києва і свій вибір зробив на користь мови давно. Каже, що було нелегко напочатку, але це потрібно пройти, щоби стати частиною української ідентичності.
"Мені б хотілося ідентичності української мови. Коли ти йдеш вулицею і чуєш російську мову, ти усвідомлюєш, що то не українець іде. Тоді соціум буде більш свідомим. Проте вкорінення російської мови занадто сильне. Занадто довго в нас впихувалось. Ще не сталося свідомого вибору людей — бути українцями й пишатися своєю мовою, культурою. Це складний процес. Я свій вибір зробив ще в школі. Це було дуже важко. Просто не кожен готовий йти складним шляхом. Але ти не виглядатимеш дурнем, коли будеш калькувати і розмовляти суржиком", — каже Сашко.
Здебільшого одесити та гості міста дуже демократично ставляться до свободи спілкування в повсякденному житті і вважають, що це особистий вибір кожного. Але кожен розуміє, що українська мова з часом має стати основною у спілкуванні, адже це наша спадщина та гордість.
Читайте Новини.LIVE!
