Одеська компанія долучилася до місії NASA: нові оборонні розробки

Від Одеси до космосу: як місцева компанія розробляє оборонні технології
Ракета, розроблена для місій за межі Марса. Фото ілюстративне: ScienceAlert

Ім’я української оборонно-технологічної компанії BlueBird Tech вирушить до супутника Сатурна в межах космічної місії NASA Dragonfly. Та поки космос залишається справою майбутнього, українські інженери працюють у реаліях війни, де кожна технологія проходить перевірку на міцність. Російські дрони постійно вдосконалюються, а розробникам доводиться шукати нові рішення в умовах, коли часу на тривалі випробування просто немає.

Про космічні амбіції, нові способи боротьби з російськими дронами та майбутнє українських оборонних технологій — в ексклюзивному інтерв’ю Новини.LIVE з продуктовим директором BlueBird Tech Борисом Будеянським.

Реклама

NASA Dragonfly і Україна

NASA готує космічну місію Dragonfly, у межах якої на Титан — найбільший супутник Сатурна — відправлять роботизований літальний апарат для дослідження його атмосфери, поверхні та умов, за яких могло зародитися життя. Запуск запланований на 2028 рік, а прибуття на Титан — на 2034-й. У межах ініціативи Journey to Titan NASA пропонує охочим відправити свої імена в космос на спеціальному мікрочипі. До проєкту долучилася й українська оборонно-технологічна компанія BlueBird Tech, яка розробляє дрони та засоби їх виявлення. Для компанії це символічна участь у космічній місії, але водночас і заявка на майбутній розвиток у ракетно-космічній галузі.

"Долучилися, щоб наша ім'я було на чіпах саме місії Dragonfly, яка буде летіти в космос на відповідну відстань до супутників Сатурну. Тому для нас це важливо, просто долучатися до таких місій, навіть якщо це просто чіп. Бо колись ми теж там будемо", — каже продуктовий директор Борис Будеянський.

Борис Будеянський про долучення до проєкту NASA. Фото: Новини.LIVE
Борис Будеянський про долучення до проєкту NASA. Фото: Новини.LIVE

Наразі основна діяльність компанії зосереджена на оборонних розробках, однак у перспективі компанія розглядає можливість виходу в ракетобудування. Зокрема, її представники стежать за космічними проєктами NASA та SpaceX.

Читайте також:

"Ми орієнтуємося, як технологічна компанія, на розвиток глобальної технології і в першу чергу зацікавлені, щоб ім'я нашої компанії було висвітлено, як компанія, яка прагне технологічного розвитку", — зазначає Борис Будеянський.

Dragonfly NASA. Фото: NASA/Johns Hopkins APL/Ed Whitman
Dragonfly NASA. Фото: NASA/Johns Hopkins APL/Ed Whitman

Українські оборонні технології

Українські технології вже довели свою ефективність на полі бою, та їхній потенціал не обмежується військовою сферою. Досвід створення дронів та інших оборонних систем може стати основою для нових розробок. У BlueBird Tech хочуть використати його, щоб поступово перейти від наземних і повітряних безпілотників до складніших технологічних проєктів.

"Якраз таки через напрямок ракетного будування ми будемо крок за кроком йти до того, щоб розвивати такі технології. Тому що в першу чергу це стосується і таких технологій, як зв'язок. А зв'язок для нас є максимально зараз пріоритетною задачею, окрім ракетобудування. Тому в принципі ми хочемо це поєднати і рухатись до цього напрямку", — наголошує представник компанії.

Gерший ступінь ракети Falcon 9 в штаб-квартирі Space-X. Фото: Bryce Allen
Ступінь ракети в штаб-квартирі Space-X. Фото: Bryce Allen

Поки ракетобудування залишається перспективним напрямом для майбутнього розвитку, компанія зосереджується на нагальних потребах оборони. FPV-дрони становлять небезпеку і для військових на передовій, і для цивільних, підприємств та інфраструктури у прифронтових регіонах. Тож зростає потреба в системах, здатних завчасно виявляти безпілотники та попереджати про небезпеку людей, підприємства й об’єкти інфраструктури.

"Наразі ми вбачаємо для себе пріоритет. Пріоритет в тому, щоб напрямок детекції ми виводили на рівень не тільки детекція для користувача, а детекція для стаціонарних об'єктів, щоб в першу чергу у великих бізнесів, у великих об'єктів була можливість детектувати рух FPV", — зауважує Борис Будеянський.

FPV-дрон. Фото: Новини.LIVE
FPV-дрон. Фото: Новини.LIVE

Окрему увагу компанія приділяє наземним роботизованим комплексам (НРК), які допомагають військовим виконувати небезпечні завдання без безпосередньої участі людини. Такі машини використовують для доставки боєприпасів, перевезення спорядження та евакуації поранених. Однак на передовій вони самі стають цілями для ворожих FPV-дронів.

"Також ми дуже націлені на те, щоб створити автономність у сфері наземних роботизованих комплексів. Ми хочемо зробити так, щоб кожен НРК, який працює на фронті, він був захищений. Тобто завдяки нашій детекції ми хочемо зробити так, щоб кожен НРК і кожен пілот цього НРК бачив загрозу і міг її попередити", — уточнює продуктовий директор.

Наземний роботизований комплакс. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
Наземний роботизований комплакс. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

Детектор Чуйка 4.5.0

"Чуйка" — це український детектор FPV-дронів, розроблений компанією BlueBird Tech для виявлення ворожих безпілотників. Пристрій сканує радіочастоти, на яких працюють дрони, та попереджає користувача про можливу загрозу. Його використовують військові на передовій і цивільні у прифронтових районах. Нещодавно компанія представила оновлену версію "Чуйка 4.5.0". Назву обрали невипадково: у військовому сленгу "4.5.0" означає, що все спокійно, без змін, і саме це відчуття безпеки розробники хотіли передати користувачам.

"Тобто, попередні наші версії "Чуйок", це була четверта, вона, в принципі, працювала на широких діапазонах, але була трохи, скажімо так, складніша конструкція. Тому ми з оновленням "Чуйки 4.5.0" вирішили зробити це в цільному корпусі із великим розширенням по діапазонам", — зазначає представник компанії.

Чуйки різних версій. Фото: Новини.LIVE
Чуйки різних версій. Фото: Новини.LIVE

На передовій немає часу чекати, поки обладнання зарядиться. Детектор має працювати годинами, адже FPV-дрон може з’явитися будь-якої миті. Тому під час оновлення  розробники приділили увагу безперервній роботі пристрою. Також ефективність детектора залежить від того, наскільки добре він приймає радіосигнали. Стіни, металеві конструкції та інші перешкоди можуть погіршувати якість приймання, тому важливу роль відіграє розташування антен. Цю особливість врахували під час оновлення "Чуйки". 

"Ми зробили "Чуйку 4.5.0." Разом з нею є модуль винесних антенн, який до неї є як доповнення, і вони можуть працювати як в бліндажі, в машині, будь-де, де є в цьому потреба", — говорить продуктовий директор.

Нова версія "Чуйка 4.5.0.". Фото: Новини.LIVE
Нова версія "Чуйка 4.5.0.". Фото: Новини.LIVE

Проблеми виявлення дронів

Росіяни вдосконалюють "Шахеди", змінюючи способи їхнього керування та передачі даних. Одна з таких технологій — mesh-зв'язок, за якого безпілотники можуть обмінюватися інформацією та передавати сигнал один через одного, утворюючи своєрідну мережу в повітрі. Це дозволяє підтримувати зв'язок на значних відстанях, навіть коли прямий сигнал від оператора недоступний. Для звичайних радіочастотних детекторів такий обмін даними складніше розпізнати.

"Це шахеди на міжзв'язку. Ми зараз, на жаль, не можемо констатувати той факт, що ми можемо їх виявляти за допомогою наших пристроїв. Ми працюємо, звісно, над тим, щоб у нас була така можливість, але наразі це є складністю, тому що зв'язок, який вони використовують, для нас доволі складний в детектуванні. Але є вже певні можливості, по яким рухаємось, щоб таку загрозу для себе передбачати. Я думаю, що найближчим часом ми якраз таки і будемо активно цю розробку впроваджувати, щоб мати більше можливостей для детекції", — пояснює Борис Будеянський.

Ударний безпілотник типу Shahed. Фото ілюстративне: АрміяInform
Ударний безпілотник типу Shahed. Фото ілюстративне: АрміяInform

Ще одна серйозна загроза на фронті — FPV-дрони на оптоволокні. Під час польоту за таким безпілотником розмотується тонкий кабель, через який оператор передає команди та отримує зображення з камери. 

"На жаль, дрони на оптоволокні детектори не бачать, тому що якраз таки зв'язок дронів на оптоволокні ніяк не може заглушитися. Бо фактично це те ж саме, що дрот на телефоні, який не можна перебити РЕБом. Тому тут проти дронів на оптоволокні, скоріше за все, будуть більш ефективні фізичні методи впливу: або рушниця, або сіткомет, або інші засоби ураження", — розповідає Борис Будеянський.

Дрон на оптоволокні. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
Дрон на оптоволокні. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

Війна дронів перетворилася на постійне технологічне змагання. Щойно українські військові знаходять спосіб протидіяти одній загрозі, росіяни змінюють тактику або вдосконалюють свої безпілотники. Нові рішення проходять перевірку безпосередньо на фронті, а зворотний зв'язок від військових допомагає інженерам виявляти слабкі місця обладнання. За таких умов швидкість розробки стає критично важливою.

"Фактично за півроку кожен пристрій вже має певну застарілість і ми повинні адаптуватися до нових вимог. Тому в принципі такий період ми беремо за основу розробки всіх своїх виробів, тобто півроку і потрібно вже працювати над оновленням, над розширенням, змінювати, якщо ми кажемо про засоби ураження, змінювати відстані ураження. Змінювати зв'язок, постійно працювати. І цей період такий, який дозволяє нам ще встигати за тим, щоб мати пріоритет перед ворогом", — звертає увагу продуктовий директор BlueBird Tech.

Розробки компанії. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
Розробки компанії. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

Сіткомет проти дронів

Сіткомет "Чіпа" — це пристрій для фізичного перехоплення безпілотників, який вистрілює спеціальну сітку в напрямку дрона. Вона має заплутати його пропелери та позбавити можливості продовжувати політ. На відміну від засобів радіоелектронної боротьби, сіткомет не впливає на сигнал керування, тому його можна застосовувати проти безпілотників, стійких до радіоперешкод. Одна з головних переваг сіткомета — його доступність. Пристрій має відносно невисоку вартість, а для його придбання не потрібен дозвіл на зброю, тому допустимо його носити і цивільним.

"Сіткомет дозволяє без зброї, в принципі, влучити в FPV-дрон і при певних обставинах запобігти його ураженню. Сіткомет також дієвий, якщо його застосовувати на НРК. Тобто, якщо є детекція FPV-дрону на НРК, поєднувати це з застосуванням сіткомета, то це фактично такий захист машини від машин. І це ефективна історія саме з точки зору того, щоб поєднувати це в комплексі, таке технологічне рішення", — зауважує представник компанії.

Сіткомет "Чіпа". Фото: Новини.LIVE
Сіткомет "Чіпа". Фото: Новини.LIVE

Майбутнє війни дронів

На фронті технології старіють дуже швидко. Те, що ще вчора допомагало збивати чи виявляти ворожі дрони, сьогодні може вже не працювати. Тому українські виробники змушені адаптуватись значно швидше за іноземних колег.

"Якщо ми кажемо про Rheinmetall, у якого там цикл розробок 5 років, у нас просто немає того часу. Ми постійно те, що беремо з фронту, одразу інтегруємо в наші рішення. І я думаю, що це основна відмінність того, що нас відрізняє. Від іноземних виробників", — ділиться представник компанії.

Військовий з дроноом. Фото ілюстративне: mil.in.ua
Військовий з дроноом. Фото ілюстративне: mil.in.ua

Особливу небезпеку становлять КАБи — керовані авіаційні бомби, які літаки можуть скидати за десятки кілометрів від цілі. Завдяки спеціальним модулям вони планують у повітрі та коригують траєкторію польоту. Такі боєприпаси несуть сотні кілограмів вибухівки й здатні руйнувати укріплення, житлові будинки та інші споруди.

"Я б сказав, напевно, про те, що КАБи є основною загрозою, з якою у нас поки немає конкретного комплексного рішення, як з ними боротися. На жаль, у ворога таких інструментів дуже багато. Ще за радянських часів, скільки вони наробляли. Вони активно це зараз використовують. І я думаю, що це одна з найвеличніших загроз", — наголошує продуктовий директор.

Авіабомба КАБ-500. Фото ілюстративне: ДСНС України
Авіабомба КАБ-500. Фото ілюстративне: ДСНС України

На фронті, де мобільні мережі часто пошкоджені або взагалі не працюють, військові активно використовують супутниковий інтернет Starlink. Він допомагає передавати дані та керувати технікою на великих відстанях. Однак система належить американській компанії SpaceX, тому Україна не має повного контролю над доступом до цієї технології.

"Якщо ми кажемо про Starlink, то це дійсно для нас є така велика загроза, якщо будуть обмеження по Starlink, по StarShield. Бо багато засобів, на яких ми працюємо саме зі Starlink. І завдяки якраз таки цьому ми маємо такі можливості використовувати певні засоби на великій відстані. Якщо цього не буде, звісно, це ускладнить нам життя набагато. Я думаю, що ми повинні працювати над тим, щоб бути у всьому незалежними", — підкреслює Борис Будеянський.

Starlink на фронті. Фото: reuters.com
Starlink на фронті. Фото: reuters.com

Поки BlueBird Tech планує вихід у космічну галузь, головні випробування для її технологій відбуваються на українському фронті. Часу на багаторічні розробки немає, тому доводиться працювати наввипередки з ворогом, який постійно змінює тактику. Але саме в таких умовах українські інженери здобувають досвід, який у мирному майбутньому може знадобитися і за межами оборонної сфери. 

Раніше Новини.LIVE розповідали, як в Одесі планують оновити програму підтримки територіальної оборони та військових. На неї передбачили понад мільярд гривень, однак у документі бракує частини даних про конкретні закупівлі, ремонти та підготовку містян до спротиву.

Також Новини.LIVE писали про наслідки нової атаки на Кримський міст та можливі зміни в російській військовій логістиці. Через пошкодження переправи РФ може бути змушена активніше використовувати сухопутний коридор через окуповані території України.

 

Одеса NASA Україна оборонна сфера Новини Одеси FPV-дрони