Стан Одеської затоки: що загрожує узбережжю та містянам

Одеська затока одночасно потерпає від війни, забруднення та значного антропогенного навантаження. Через особливості її будови вода тут оновлюється повільніше, ніж у відкритому морі. Додаткові ризики створюють забруднювальні речовини, донні відкладення та наслідки руйнування інфраструктури. Водночас повністю оцінити зміни екосистеми під час війни складно.

Про це в ексклюзивному інтерв'ю Новини.LIVE розповів еколог Владислав Балінський.

Вразливість затоки

Одеська затока має мілководну й напівзамкнену будову. Максимальна глибина в її східній частині сягає близько 14 метрів, а водообмін тут відбувається повільніше, ніж у відкритому морі. Через це забруднення може мати більший вплив на місцеву екосистему. До звичайного антропогенного навантаження за останні роки додалися наслідки війни. Йдеться, зокрема, про руйнування інфраструктури, потрапляння забруднювальних речовин у річкові води та інші небезпечні фактори.

Еколог Владислав Балінський пояснив, що сама географічна будова затоки робить її чутливішою до таких процесів. Вода тут не так швидко оновлюється, як у відкритому морі.

"Одеська затока все ж таки доволі глибоко в материк вдається, саме тому вона напівзамкнена системою. Якщо у відкритому морі процеси водообміну відбуваються більш динамічно, то тут вони все ж таки відбуваються повільніше", — пояснив Владислав Балінський.

За його словами, антропогенний вплив на затоку був значним ще до повномасштабної війни. Тепер до нього додалися нові загрози, пов'язані з бойовими діями та руйнуванням об'єктів інфраструктури.

"Саме тому антропогенний вплив на Одеську затоку і так доволі серйозний, навіть без чинників війни. А тут додатково, коли ще додалися ці впливи, це дуже і дуже погіршує ситуацію", — зазначив еколог.

Забруднення через річки

Окрему проблему становить вплив річкових вод. За словами Балінського, Одеська затока періодично відчуває вплив Дніпра. Це можна помітити навіть за зміною кольору та запаху води. Еколог зазначив, що разом із річковими водами до моря можуть потрапляти й забруднювальні речовини. Особливо це стосується наслідків руйнування очисних споруд та інших об'єктів.

"Одеська затока знаходиться під постійним впливом річкових екосистем. У нас дуже сильний вплив саме Дніпра. Час від часу одесити вже знають — приходить така зелена, майже прісна вода з відповідним запахом. Тобто море не пахне морем, воно пахне вже річкою", — розповів Балінський.

За його словами, під час війни цей процес набув нового виміру. Через руйнування інфраструктури у воду можуть потрапляти різні забруднювальні речовини. Згодом вони разом із річковими водами можуть переноситися в море та доходити до Одеської затоки.

"Зараз саме по Дніпру потрапляють і деякі забруднювальні речовини внаслідок руйнування очисних споруд. А внаслідок потрапляння інших, у тому числі вибухових речовин, у воду воно все виноситься в море і може потрапляти в Одеську затоку", — сказав еколог.

Мінна небезпека

Війна створює для морської екосистеми не лише хімічні загрози. Серед ризиків також залишаються міни та забруднені частинки донних відкладень. Частина з них пов'язана з наслідками руйнування Каховської греблі. Ці фактори можуть впливати на стан морського середовища, однак визначити масштаб такого впливу зараз непросто. Повноцінний моніторинг екосистеми під час війни обмежений.

"Окрім таких хімічних впливів, треба розглядати ще й мінну небезпеку, потрапляння забруднених частинок седиментів, які виносяться ще після Каховської диверсії, і багато інших впливів", — наголосив Владислав Балінський.

Екологічна ситуація ускладнюється тим, що різні фактори діють одночасно. Тому встановити, який саме з них найбільше вплинув на окремі зміни в екосистемі, без постійних досліджень складно.

Загибель морських коників

Одним із помітних проявів проблем із морським середовищем стала масова загибель морських коників, яку фіксували після забруднення наприкінці 2025 року та на початку 2026-го. Експерт припускає, що причиною могло стати потрапляння олії у море. Водночас робити остаточні висновки про масштаб змін в екосистемі Одеської затоки наразі складно. Для цього потрібні систематичні спостереження та дослідження, які в умовах війни проводити значно важче. Балінський наголошує, що на екосистему одночасно діє ціла низка факторів.

"Окрім таких хімічних впливів, треба розглядати ще й мінну небезпеку, потрапляння забруднених частинок седиментів, які виносяться ще після Каховської диверсії, і багато інших впливів", — наголосив Владислав Балінський.

Як повідомляли Новини.LIVE, затонуле судно Golden Leo може становити небезпеку для Чорного моря навіть без видимих слідів забруднення. Є ймовірність витоку нафтопродуктів під час сильного шторму. Окрему загрозу створює і вантаж кукурудзи, яка вже потрапляла на узбережжя. Наразі поверхневого забруднення біля судна не видно.

Також Новини.LIVE писали, що проблеми з морськими портами можуть сповільнити експорт українського зерна, але не обов’язково завдадуть значного удару по валютних надходженнях. Частину продукції можна вивезти пізніше або іншими маршрутами. Експерт Едуард Каражия пояснив, чому аграрний експорт може навіть виграти від очікування на ринку.