Трудові мігранти в Україні: ризиків для хвилювання немає
В Україні тривають дискусії щодо трудових мігрантів та їхньої кількості. Поширені в соцмережах заяви про масовий наплив іноземців не відповідають реальній статистиці. Нині мігрантів у країні навіть менше, ніж до початку повномасштабної війни. Водночас Україна стикається з дефіцитом працівників у різних сферах.
Про це в ексклюзивному інтерв'ю Новини.LIVE розповів перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.
Реальна статистика
Кількість трудових мігрантів в Україні залишається невеликою. За словами першого заступника голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослава Железняка, зараз йдеться максимум про 10 тисяч людей різних національностей. Він наголосив, що нинішні показники є нижчими, ніж були до початку повномасштабного вторгнення.
"Статистика дуже проста. У нас мігрантів зараз в цілому менше, ніж навіть до початку повномасштабного вторгнення. Мова йде про максимум до 10 тисяч людей з різних національностей", — сказав депутат.
Дефіцит кадрів
Проблемою для України сьогодні є не надлишок іноземних працівників, а їхня нестача. На думку Железняка, твердження про масовий приїзд трудових мігрантів не мають під собою реальних підстав.
"Для нас це більше виклик, що їх так мало їде, ніж проблема", — зазначив народний депутат.
Водночас він розкритикував поширені в інформаційному просторі заяви про нібито мільйони іноземців, які можуть приїхати до України.
"Мільйони бангладешців чи індусів живуть в голові деяких політиків у соцмережах", — сказав Железняк.
Він також звернув увагу на те, що навіть ті іноземці, які приїжджають до України, часто згодом переїжджають до країн Європейського Союзу.
Залучення іноземців
Одним із інструментів залучення іноземних фахівців стало е-резидентство. Ця система дозволяє працювати на український ринок дистанційно та сплачувати податки в Україні. За словами депутата, цей механізм створювали для того, щоб зацікавити іноземців співпрацею з українським бізнесом та державою.
"Ми робили це для того, щоб залучити іноземців. Це електронна можливість працювати. Якщо відверто, то навіть таке не дуже поки було цікаво бангладешцям", — зазначив Железняк.
Він додав, що наразі тема масового напливу трудових мігрантів залишається далекою від реальності, а Україні доводиться вирішувати значно актуальніші проблеми на ринку праці.
Як повідомляли Новини.LIVE, після складного й суперечливого 2025 року економічні очікування українців залишаються стриманими. Прогнозований раніше ріст ВВП на рівні 5% так і не став реальністю, адже війна продовжила визначати як політичні, так і фінансові процеси. Водночас сам факт економічної стабільності в умовах повномасштабної агресії експерти називають ключовим досягненням року. Україна не лише втримала макрофінансову рівновагу, а й адаптувалася до життя в умовах затяжної війни.
Також Новини.LIVE писали, що На тлі масштабного кадрового дефіциту, спричиненого війною, дедалі частіше обговорюється залучення іноземців до відбудови країни. Проте така ініціатива викликає неоднозначну реакцію серед українців. Вони побоюються економічного дисбалансу та втрати пріоритету для місцевих фахівців.