Демілітаризація Криму: півострів занепадає після окупації

В окупованому Криму тривають зміни, які зачіпають і економіку, і військову сферу. Росія намагається перебудувати півострів під свої потреби, але не всі плани працюють. Частина інфраструктури деградує або використовується не за призначенням. Водночас регіон залишається зоною активних бойових дій і постійного тиску.

Про це в ефірі КИЇВ24 розповів речник Української добровольчої армії Сергій Братчук, передає Новини.LIVE.

Казино в порту

В окупованій Ялті готують масштабні зміни в морському порту. Пасажирський термінал хочуть перетворити на комплекс із казино та готелями. Такий підхід, за словами експертів, більше схожий на спробу швидкого заробітку, ніж на системний розвиток регіону. Сергій Братчук звернув увагу, що подібні ініціативи не мають нічого спільного з відновленням економіки. Він наголошує, що у світі порти розвивають як логістичні хаби, тоді як у Криму відбувається протилежне.

"Це якраз і є мова про деградацію економічної складової. Росіянам не цікаво розвивати можливості Ялтинського порту", — пояснює Братчук.

Він також додає, що ситуація на півострові залишається нестабільною. Через постійні удари та активність українських сил не факт, що цей проєкт взагалі встигнуть реалізувати.

Військова роль Криму

За роки окупації Крим перетворили на один із ключових військових центрів Росії в Чорному морі. Тут розміщували техніку, склади та особовий склад. Однак нині ця роль поступово слабшає. Сергій Братчук зазначає, що контроль України над північно-західною частиною Чорного моря суттєво змінив баланс сил. Зокрема, після подій навколо острова Зміїний російські позиції ослабли.

"Про військово-морську складову Криму як про визначальну говорять усе менше", — каже він.

За його словами, значну частину Чорноморського флоту Росія була змушена передислокувати до Новоросійська. Але навіть там безпека не гарантована — база також зазнає ударів. Крім того, Крим залишається логістичним і військовим хабом, через який іде постачання на фронт. Саме тому українські сили системно б’ють по ППО, складах і інфраструктурі.

Логістика під тиском

Окремий напрям — сухопутний коридор до Криму, який Росія намагається розбудувати через окуповані території півдня України. Йдеться про дороги, залізницю та вузлові станції. Втім, як зазначає Братчук, реальний стан цієї логістики далекий від заяв російської пропаганди. Частину маршрутів окупанти лише намагаються відновити або використовують стару українську інфраструктуру.

"Далеко не все так радісно вдалося зробити росіянам, як вони намагаються подати", — підкреслює він.

Українські сили регулярно завдають ударів по ключових вузлах. Зокрема, йдеться про райони Мелітополя, Бердянська та Джанкоя. Це ускладнює постачання боєприпасів, техніки та пального. Також після уражень транспортної інфраструктури зростає навантаження на Кримський міст. Але він уже не може працювати з тією ж ефективністю, як раніше. У результаті логістика окупантів стає вразливою, а постачання на фронт — нестабільним.

Як повідомляли Новини.LIVE, що Росія не має повністю безпечного місця для свого флоту та нафтового експорту в Чорному морі. Навіть після посилення оборони ключові порти залишаються вразливими для ударів. Новоросійськ частково відновив роботу після атак, але працює з обмеженнями. Альтернативних надійних баз у регіоні фактично не залишилось.

Також Новини.LIVE писали, що у тимчасово окупованому Криму російська система протиповітряної оборони працює в умовах постійних втрат і перевантаження. Частину радіолокаційних засобів ЗСУ регулярно виводять з ладу, що змушує ворога постійно перебудовувати схему захисту. Йдеться не про посилення системи, а про спроби втримати її працездатність.