Знищення порома в Криму: наслідки для логістики РФ

У Керченській протоці знищено останній залізничний пором російських військ. Він відігравав ключову роль у доставці пального та техніки до окупованого Криму. Разом із попередніми ударами це серйозно б’є по логістиці ворога. Експерти кажуть, що наслідки відчують і на фронті.

Про це в ефірі "КИЇВ24" розповів капітан 1 рангу запасу ВМС, заступник начальника штабу ВМС (2004-2020 рр.), стратегічний експерт компанії "Соната" Андрій Риженко, передає Новини.LIVE.

Удар по логістиці

Російські війська в Криму значною мірою залежать від постачання з території РФ. Через півострів проходять потоки пального, боєприпасів і техніки для угруповання на півдні України. Частину вантажів намагалися не вести через Кримський міст, щоб уникнути ризиків. Саме тому залізничні пороми в Керченській протоці стали важливою альтернативою. Їх активно використовували ще з моменту окупації півострова у 2014 році.

"На півострові контингент в основному виконує функції підсилення, поповнення запасів і відновлення угрупувань, які діють на півдні. Тому потрібне постійне постачання пального, боєприпасів і техніки. Кримський міст для цього намагаються не використовувати, а залізничні пороми активно застосовувалися. Це серйозний удар по логістиці, бо фактично лишається тільки міст", — зазначив капітан 1 рангу запасу ВМС Андрій Риженко.

Окремо він звернув увагу на втрати пального після ударів по інфраструктурі. За його словами, у Феодосії було знищено частину резервуарів із паливом. Йдеться про десятки тисяч тонн, що є критичною кількістю для армії. Для порівняння, навіть великі кораблі споживають значно менше за короткий час. Такі втрати ускладнюють забезпечення як сухопутних військ, так і авіації.

Наслідки для армії РФ

Після знищення порома російське командування змушене шукати нові шляхи постачання. Найімовірніше, навантаження зросте на залізницю через окуповані території півдня України. Це довший і більш уразливий маршрут. Крім того, постачання пального залишається ключовою проблемою для армії РФ. Особливо з огляду на активне використання авіації, яка потребує великих обсягів ресурсів.

"Це великий мінус, тому що такі пароми мають значну вантажопідйомність і перевозять залізничні вагони. Їх використовували після проблем із військово-морською логістикою. Мостом пальне перекидати ризиковано, тому пороми відігравали важливу роль. Тепер більше навантаження піде на залізницю з Ростову до Джанкою", — пояснив речник ВМС Дмитро Плетенчук.

За його словами, проблема не лише в одному об’єкті. Йдеться про системне знищення логістичних можливостей. Кожен такий удар змушує російську армію витрачати більше часу і ресурсів на доставку. Це прямо впливає на боєздатність військ. У довгостроковій перспективі такі втрати накопичуються і послаблюють угруповання.

Що відомо про ураження

У ніч з 5 на 6 квітня 2026 року спецпризначенці ГУР МО України вразили останній залізничний пором окупантів "Славянин" у Керченській протоці. Удар завдали безпілотниками, після чого судно втратило здатність виконувати завдання. Пором використовували для перевезення пального, техніки, озброєння та боєприпасів до окупованого Криму. Раніше, у березні, був виведений з ладу інший пором — "Авангард", а "Славянин" уже отримував пошкодження. Таким чином, Росія фактично втратила можливість використовувати залізничні пороми для військової логістики в цьому районі.

Як повідомляли Новини.LIVE, постійні удари по радарах і пускових установках в Криму змушують окупантів нервувати та постійно змінювати позиції, адже захисний купол півострова стає дедалі дірявішим. Через значні втрати ворог майже припинив виводити великі кораблі в акваторію, побоюючись нових точних влучань.

Також Новини.LIVE писали, що у Криму найбільше постраждали радари та пускові установки "Панцир" і С-400. Це суттєво ускладнює роботу повітряної оборони ворога та обмежує його можливості контролювати акваторію Чорного моря. Крім того, пошкоджено літак Б-12, який патрулював прибережні райони.