Релігійна Одещина: зміни у вірі мешканців під час війни

В Одесі презентували масштабне дослідження релігійного життя регіону під час війни. Опитування у травні 2026 року провела соціологічна група "Рейтинг", залучивши 1100 місцевих мешканців. Експерти аналізували, кому довіряють віряни, як ставляться до заборони проросійських конфесій та чи змінюються їхні погляди через бойові дії. Результати показали несподівану єдність громад, яка руйнує старі стереотипи про серйозні розбіжності між північчю та півднем області.

Журналісти Новини.LIVE побували на презентації дослідження та дізналися релігійні погляди жителів Одещини.

Єдність без регіональних відмінностей

Опитування зафіксувало високий рівень релігійної толерантності серед жителів Одещини. Недовіра до людей інших віросповідань тут становить лише 31%, що є значно нижчим показником, ніж упередженість за національною ознакою (59%). Серед релігійних лідерів найбільшу довіру має предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній (41%), тоді як очільник РПЦ Кирило отримав найменшу підтримку — всього 6%. Більшість опитаних (78%) переконані, що держава повинна втручатися в діяльність релігійних організацій, якщо ті порушують закони або створюють загрозу для національної безпеки.

Дослідження підтвердило, що війна практично стерла колишні електоральні та культурні кордони всередині Одеського регіону. Соціологи очікували побачити значні відмінності в поглядах мешканців південних районів, зокрема Бессарабії, порівняно з північчю області, проте цифри виявилися майже тотожними. Одеська область сьогодні демонструє таку ж згуртованість, як і вся Україна загалом.

"Як Одеса — це та сама Україна, так і південь чи північ Одещини — це та сама Одеса. Тобто немає різниці, всі єдині. Оце те, про що я особисто як соціолог казав, починаючи з 2022 року, що в нас стерлися регіональні відмінності в Україні. В нас є прифронт і ті, хто далі від фронту — тил, оця відмінність є" — розповів Олексій Антипович, керівник Соціологічної групи "Рейтинг".

Традиції проти церковних інституцій

За даними соціологів, 74% мешканців області вірять у Бога, проте значна частина з них не пов'язує себе з конкретними патріархатами. Найбільша група опитаних (32%) вважають себе православними, але не відносять до жодної конфесії, 17% підтримують ПЦУ, а 11% є прихильниками УПЦ. Половина вірян зазначила, що на їхній вибір вплинули сімейні традиції та виховання. Цікава ситуація і зі святкуванням Різдва: 32% опитаних відзначають його 25 грудня, стільки ж — 7 січня, а 27% святкують двічі. Аналітики зазначають, що дослідження релігійного ландшафту є критично важливим для розуміння реальних суспільних змін, адже останній офіційний перепис населення проводився понад двадцять років тому.

Отримані дані допомагають скоригувати застарілі стереотипи та вибудувати ефективну локальну політику. Російська Федерація роками намагалася використовувати релігійний фактор на Одещині як інструмент впливу, проте тепер цей міф остаточно руйнується.

"Ми можемо побачити, що уявлення про те, які ми є, воно залишилося там роками тому. І тоді те, що ми маємо як локальну політику наразі — кому віддати в оренду храми чи не віддати, а де є парафія, а де немає парафії — це ж вкрай важливо. Ми маємо екзистенційну війну, причому екзистенційною її зробила не Україна. Для росіян Одеса — це також один із цеглинок в їхньому міфі", — зазначив аналітик з питань безпеки, оборони та геополітики Олег Саакян.

Роль церкви в умовах війни

Абсолютна більшість жителів Одеської області (89%) заявили, що ніколи не стикалися з утисками через свої релігійні переконання, а 65% оцінюють рівень свободи віросповідання в країні як високий. Окрім цього, 55% респондентів підтримують ідею створення Єдиної Помісної Церкви та вважають, що богослужіння мають проводитися українською мовою. Водночас 60% опитаних переконані, що церква в Україні має залишатися чітко відокремленою від державної влади.

Представники Верховної Ради наголошують, що релігійні інституції сьогодні залишаються серед лідерів за рівнем суспільної довіри, поступаючись лише Збройним Силам України та волонтерському руху. Саме тому взаємодія між армією та церквою, зокрема через розвиток інституту капеланства, є важливим елементом внутрішньої стійкості країни. При цьому держава не повинна втручатися у внутрішні церковні справи, щоб зберегти демократичні свободи.

"Єдність — це один з основних елементів нашої стійкості. Тобто Росія при всій перевазі пропорційній, ресурсній, кількісній представленості на міжнародній арені програє Україні системно там, де ми виступаємо спільно і разом. Саморегуляція в питаннях внутрішньоцерковних точно повинна залишитися, і держава не повинна втручатися в справи церкви як такі", — заявив народний депутат України, голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова, колишній виконавчий директор Transparency International Україна Ярослав Юрчишин.

Людська психіка

Місцева влада оцінює релігійну ситуацію в Одеській області як цілком стабільну та прогнозовану. Головною особливістю регіону залишається те, що високий рівень особистої віри людей не трансформується в автоматичну відданість конкретним церковним структурам. Соціологічні дані стали для фахівців офіційним підтвердженням того, що в суспільстві триває глибокий і поступовий процес переосмислення національної ідентичності. Перехід парафіян до української церкви або зміна світогляду не відбуваються миттєво лише через політичні рішення чи ухвалення законів. Велика кількість людей наразі перебуває у процесі внутрішнього вибору. Для остаточної відмови від старих імперських міфів суспільству потрібен час, якісна інформація та спокійне роз'яснення.

"При досить великій сприйнятливості конкретними людьми себе як віруючих, є дуже низька прив'язка до інституцій релігійних. Йде процес переосмислення себе як нації. Людська психіка дуже інерційна: людина для того, щоб змінити свою думку, в якій її зростила сім'я, родина, оточення, соціальний простір, має отримати певне знання", — розповіла заступниця директора Департаменту культури ОДА Ярослава Різникова.

Як повідомляли Новини.LIVE, для більшості опитаних одеситів сума у 60 гривень за одну годину стоянки виявилася занадто високою. Містяни підрахували, що звичайна прогулянка чи відпочинок на пляжі з дітьми триває щонайменше 3–4 години, що автоматично конвертується у дві сотні гривень лише за право залишити автомобіль. Причому в умовах війни, коли рівень доходів суттєво впав, міська влада мала б шукати шляхи для соціальних компромісів.

Також Новини.LIVE писали, що оренда квартир в Одесі зростає. За останніми даними, подорожчання торкнулося основних сегментів ринку. Зокрема, однокімнатні квартири зросли в ціні на 20%, двокімнатні — на 7%, а от вартість трикімнатних квартир знизилася на 24%. Так, середня ціна оренди однокімнатної квартири сьогодні коливається в межах 12 тисяч гривень. Найдорожчим районом залишається Приморський — центр міста. Тут вартість оренди однокімнатної квартири сягає 15 400 гривень, і це без урахування комунальних платежів.