У Криму проблеми з постачанням: траса М-14 стає пасткою для РФ

Російська армія дедалі більше залежить від перевантажених маршрутів постачання до Криму та півдня України. Пошкоджені мости, пороми й транспорт змушують окупантів шукати обхідні шляхи. Це не перекриває сухопутний зв’язок повністю, але вже створює дефіцит і проблеми для військ на Запорізькому та Херсонському напрямках.

Про це в коментарі "Слово і діло" розповів військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко, передає Новини.LIVE.

Проблеми з постачанням

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко зазначив, що зараз не йдеться про повне перекриття сухопутного сполучення з Кримом. Основне завдання — максимально ускладнити російську логістику. За його словами, автомобільне сполучення можна суттєво зменшити, а траса М-14 уже стала для росіян складним маршрутом.

"Цьогоріч повністю обрізати ми не зможемо. Ми зможемо мінімізувати саме автомобільне сполучення, перетворити для росіян дорогу М-14 на справжнє пекло, хоча вона вже на нього перетворилася", — розповів Коваленко.

Про масштаби проблеми свідчать і втрати російського транспорту. 4 жовтня було знищено 727 одиниць автомобільного транспорту РФ за добу. Для порівняння, у червні, липні, серпні та вересні 2022 року за цілий місяць знищували приблизно 320–350 автомобілів окупантів.

Росіяни намагаються компенсувати втрати збільшенням кількості вантажівок. Однак це означає і більше техніки, яку можна втратити.

"Росіяни не можуть знайти якогось іншого рішення цієї проблеми, окрім як гнати більше фур. Тобто в них такий старий совковий метод — гнати якомога більше фур", — сказав експерт.

Заміна мостам

Після пошкодження мостів окупанти шукають альтернативні маршрути. Серед них — понтонні та насипні переправи. Понтонні конструкції значно вразливіші. За словами Коваленка, після одного ураження така переправа може перестати працювати й потребуватиме відновлення. Насипні переправи стійкіші, але через них можна перевозити значно менше вантажів.

"Понтонну переправу знищити легше, аніж міст. Одного ураження достатньо — і понтон уже не працює, його треба ремонтувати, відновлювати і знову натягувати", — пояснив Коваленко.

Він додав, що один із пошкоджених мостів росіяни намагаються ремонтувати. Водночас немає гарантії, що після відновлення він не зазнає нового удару.

Крим без постачання

Повністю перекрити сухопутний зв’язок із Кримом, на думку експерта, можна буде лише за умови фізичного контролю ключових напрямків українськими військовими.

"Потік не зупиниться, але він зменшиться. Тому абсолютно повністю перерізати з Кримом зв'язок по суходолу можливо тільки тоді, коли біля Армянська та Чонгара будуть стояти українські військові", — розповів Коваленко.

Водночас альтернативні маршрути вже зазнали серйозних втрат. За словами експерта, операція "Молочка" призвела до пошкодження значної частини поромів, через що вони стали нефункціональними. Також були пошкоджені суховантажні судна. Окремим маршрутом залишається Керченський міст. Однак після пошкодження у 2022 році росіяни намагаються мінімізувати рух ним багатотонного вантажного транспорту.

Вплив на фронт

Проблеми з логістикою поступово позначаються і на ситуації в Криму. Йдеться про можливий дефіцит пального, продуктів, медикаментів, а також проблеми з водо- та електропостачанням.

"Крим — це більше 20 тисяч квадратних кілометрів, великі міста. Коли виникають проблеми з паливом, виникають проблеми з продуктами, медикаментами, водозабезпеченням, електрозабезпеченням. Потрібно більше всього цього везти, щоб забезпечувати півострів", — зазначив Коваленко.

Логістичні труднощі впливають не лише на окупований півострів. Вони позначаються на російських підрозділах на Запорізькому та Херсонському напрямках.

Експерт пов’язує проблеми з постачанням із труднощами російських наступальних дій у районі Степногірського плацдарму та на Оріхівському напрямку.

"Вони вже не отримують достатньо матеріально-технічного забезпечення. Ми це вже помічаємо, наприклад, у діях наступальних операцій на південному напрямку — Степногірський плацдарм, Оріхівський напрямок. У них воно не вистрілює, воно не працює", — розповів Коваленко.

Найбільш вразливим у цьому питанні він називає російське угруповання "Дніпро". Його частини розташовані на лівому березі Херсонщини та на Запорізькому напрямку, що ускладнює забезпечення.

"Ті, які знаходяться по лівому берегу, мають найгірше логістичне розміщення. Довго до них усе вести і при цьому перерізати їх набагато простіше", — пояснив експерт.

Як повідомляли Новини.LIVE, у Чорному морі вперше в історії відбувся бій між морськими безекіпажними катерами. Український Sargan 3000 вступив у протистояння з російським МБеК та знищив його. Операцію ВМС України провели спільно з Головним управлінням розвідки.

Також Новини.LIVE писали, що російські військові намагаються по-новому маскувати свої кораблі, змінюючи їхнє звичне забарвлення. На корпусах з’являються незвичні малюнки, чорні ділянки та контрастні кольори. Такі рішення мають ускладнити виявлення суден, однак ефективність цього способу маскування викликає сумніви.