Вода стає дефіцитом: які ризики для аграріїв Одещини

Південь України, зокрема Одещина, потерпає від нестачі води. Після руйнування Каховської дамби проблема стала ще гострішою, а тривале маловоддя загрожує не лише врожаям, а й водопостачанню міст і сіл. До середини століття регіон може втратити значну частину свого аграрного потенціалу. Наслідки вже відчувають різні регіони країни.

Про це в ефірі Ранок.LIVE повідомив Леонід Бицюра, завідувач кафедри екології та охорони здоров’я Західноукраїнського національного університету, член Ради Української водної асоціації.

Втратита аграрного потенціалу

Південні області України опинилися перед серйозною загрозою через скорочення водних ресурсів. Особливо складна ситуація склалася після підриву росіянами Каховської дамби 6 червня 2023 року. Водночас проблема значно ширша, адже кількість доступної води поступово зменшується і через кліматичні зміни. Леонід Бицюра пояснив, що наукові установи вже моделюють зміни водності до 2050 та 2100 років. За такими прогнозами, найбільше можуть постраждати регіони, де сільське господарство залежить від зрошення.

"Ризики будуть наростати. У нас є вже прогнози відповідних установ, які моделюють зміни водності до 2050 року і навіть до 2100 року. За цими моделями ми бачимо, що південь може втратити своє значення як аграрний регіон фактично до 2050 року", — зазначив Бицюра.

За його словами, головна проблема полягає в тому, що водних ресурсів може виявитися недостатньо для потреб аграрного сектору. Це створює довгострокову загрозу для сільського господарства південних областей.

Проблеми з питною водою

Нестача води загрожує не лише полям, а й населеним пунктам. На Херсонщині та в інших південних регіонах системи водопостачання десятиліттями будували з розрахунком на значні запаси води. Тепер ці умови змінюються, тому частину інфраструктури доведеться пристосовувати до нових обставин. Одним із можливих рішень розглядають перекидання води між різними водоймами та річками. Однак такий підхід також має ризики, оскільки маловоддя спостерігається не лише в Україні, а й в інших європейських країнах.

"Що стосується водопостачання населення, то також там є проблеми, оскільки фактично десятиліттями система водопостачання розбудовувалася з орієнтиром на великі запаси води. Розглядаються навіть проєкти перекидання вод з річки до річки, але ми маємо там проблеми, оскільки загальна втрата води стосується більшості річок, не тільки в Україні, але й в Європі", — пояснив експерт.

Таким чином, навіть масштабні інфраструктурні проєкти не гарантують повного розв'язання проблеми. Якщо водність річок продовжить знижуватися, знайти додаткові джерела для південних областей буде дедалі складніше.

Водна криза в Україні

Проблема маловоддя вже виходить далеко за межі півдня. Через дефіцит опадів в Україні знижуються рівні води в річках, а деякі невеликі водотоки пересихають. Такі явища фіксують навіть у Київській області. Леонід Бицюра наголосив, що Україна й раніше належала до європейських країн із порівняно невеликими запасами води на одну людину. Ситуацію ускладнює залежність водопостачання від річок та інших поверхневих водойм.

"Специфіка українського водопостачання — це те, що 80% водозаборів в Україні здійснюється з поверхневих вод. Тобто 20% — це підземні горизонти, 80% — це поверхневі води. Тому, очевидно, якщо знижується рівень поверхневих вод, відчуваються проблеми з водопостачанням у тих регіонах, де немає достатньо свердловин", — розповів Бицюра.

Особливо вразливими залишаються території, де неможливо швидко перейти на використання підземних вод. Це залежить не лише від кількості свердловин, а й від геологічних особливостей конкретної місцевості. Маловоддя також створює ризики для промисловості, сільського господарства та гідроенергетики. За словами експерта, на окремих ділянках українських річок уже спостерігають аномально низькі показники витрат води.

Як зменшити дефіцит води

Однією з найбільших проблем залишається нераціональне використання водних ресурсів. За оцінкою Леоніда Бицюри, в Україні втрати води можуть сягати 40–50%. Частина ресурсів втрачається через аварійні мережі, застарілу інфраструктуру та неефективне використання в економіці. Експерт вважає, що скорочення цих втрат могло б допомогти регіонам, які найбільше потерпають від маловоддя. Для цього необхідно модернізувати водопровідні мережі та зменшувати споживання води на підприємствах.

"Якщо нам вдасться зменшити ці втрати, нам можна буде цю воду спрямувати на ті проблемні місця з водопостачанням, які зазнають наслідків кліматичних змін", — наголосив Бицюра.

Водночас він звернув увагу на необхідність змін у законодавстві та переходу до управління водними ресурсами за європейськими підходами. На його думку, це допоможе зменшити ризики, хоча повністю зупинити наслідки кліматичних змін буде складно.

Як повідомляли Новини.LIVE, в Україні почали знижуватися ціни на кукурудзу нового врожаю. Найпомітніше це відбувається в дунайських портах, де закупівельні ціни вже опустилися до 165–170 доларів за тонну. На ринок тиснуть нові обсяги зерна, значні запаси та складна експортна логістика. Додатково ситуацію ускладнюють високі витрати на альтернативні маршрути.

Також Новини.LIVE писали, що Румунія стала головним маршрутом для української аграрної продукції після блокування морських портів. Через країну проходить близько 70% експорту альтернативними шляхами. Україна також нарощує транзит через Польщу, де щомісяця можуть пропускати до 400 тисяч тонн збіжжя.